af Владислав Вадимович Беляк 5 år siden
551
Mere som dette
af Любов Дзьомбак
af Олексій Юрійович Чекардін
af Polina Boldyr
af Наталія Добрянська
Кібергрумінг позначається на дітях, як і будь-яке домашнє насильство або буллінг у школі. У таких випадках дитина:
З відкритих джерел
1. Різко стає замкнутою, сумною, напруженою, і цей стан тривалий;
2. Починає по-іншому поводитися з вчителями, однолітками, батьками;
3. Втрачає інтерес до навчання, відповідно її успіхи в навчанні стрімко знижуються;
4. Розосереджена, часто сидить за комп'ютером або в телефоні, після чого ще більш засмучується;
5. Швидше витрачає кишенькові гроші, під будь-якими приводами намагається домогтися їхнього збільшення.
Головна зброя онлайн-грумінгу – знання дитячої психології, тому кожен випадок такого сексуального насильства унікальний, але фахівці все ж виділяють низку характеристик, за якими діти можуть розпізнати, пише їм новий друг чи вимагач:
1. Він(вона) багато пише. Це відбувається дуже часто, різними способами — в Facebook, Instagram, Whatsapp та інших месенджерах.
2. Він(вона) просить тримати спілкування в секреті. Просить нікому не розповідати про розмови, щоб це було їхнім "особливим секретом", говорить про довіру.
3. Він(вона) намагається довідатися побільше. Розпитує, чи може взяти комп'ютер або телефон дитини хтось ще, в якій кімнаті вона перебуває під час спілкування. Загалом, про все, що дасть зрозуміти, чи можуть їх викрити дорослі.
4. Він(вона) починає надсилати свої сексуальні зображення. Це завжди починається дуже непомітно. Наприклад, може кинути фото і запитати: "Тебе коли-небудь так цілували?" чи "Новий фотосет. Не занадто?"
5. Він(вона) намагається шантажувати. Дуже наполегливо просить відправити свої відверті знімки або відео у відповідь. Якщо отримує відмову, сильно засмучується, ображається, погрожує нашкодити собі.
6. У разі, коли дитина піддається на провокацію, він(вона) може пригрозити, що розмістить їх в інтернеті, покаже всій школі, батькам тощо, якщо та не надішле нові більш відверті фото і відео або гроші.
Онлайн-грумінг, або кібергрумінг – це новий вид сексуального насильства проти дітей в інтернеті.
З відкритих джерел
Суть його в тому, що шахраї реєструються в соцмережах під виглядом підлітків, втираються в довіру до їхніх однолітків з метою отримання від них інтимних фото або відео, а потім шантажують, щоб отримати ще більш відверті матеріали, гроші або змусити до особистих зустрічей в офлайні.
координатора програм в Офісі уповноваженого президента України з прав дитини Анастасії Дьякової, від кібергрумінгу страждають тисячі дітей у всьому світі. При цьому більшість з них погоджувалися на вимоги злочинців, але ті після цього не вичерпувалися, а, навпаки, лише зростали.
Кібергрумінг не має меж – злочинець і жертва можуть знаходитися на різних континентах, бути різних національностей тощо.
Часто над такими злочинами працюють цілі угруповання, до яких входять і чоловіки, і жінки.
Зазвичай вони заводять фейкові акаунти в соцмережах, але можуть діяти й через популярні месенджери, а також чати онлайн-ігор та інших програм.
З відкритих джерел
Часто злочинці роблять розсилку листів/запрошень дружити сотням дітей і чекають, поки хтось із них відповість, проте іноді їхні жертви не випадкові. Їх можуть цілеспрямовано вибирати за дописами і профілем, з яких ясно, що дитина самотня і їй не вистачає уваги або ж надто довірлива.
При цьому їхні сторінки важко відрізнити від інших сторінок реальних підлітків. Вони намагаються адаптувати свій профіль під жертву – завжди однолітки, вказують схожі інтереси, наповнюють сторінку максимально правдоподібною інформацією.
Грумінг може тривати від одного вечора до декількох тижнів, перш ніж буде отримано перше фото, а далі починаються вимоги грошей або більш приватних матеріалів від дитини.
Якщо попередити кібергрумінг не вдалося й інтимні фото або відео потрапили до зловмисників, головне пам'ятати, що домагання або вимагання – злочин, у ньому немає вини жертви.
Насамперед дитині потрібно припинити будь-яке спілкування зі злочинцями і більше не відгукуватися на жодні вимоги.
Потім обов'язково зробити прінтскрин усього листування і звернутися до довіреного дорослого. Це можуть бути батьки, вчитель, шкільний психолог, страший брат або сестра – той, хто користується великою довірою.
З відкритих джерел
Після цього разом з дорослими варто звернутися в поліцію (кіберполіцію або ювенальну превенцію).
Якщо знадобиться додаткова інформація або психологічна підтримка – зателефонувати на гарячу дитячу лінію по тел. 116 111.
У випадку, якщо дорослий сам помітив, що дитина страждає від кібергрумінгу, потрібно пояснити їй, що те, що відбувається – злочин і вона не винна у цьому, запевнити, що ви на її боці, навіть якщо щось подібне потрапить у мережу, і завжди підтримаєте.
Потім дорослому потрібно допомогти дитині виконати описаний вище перелік дій.
Правила профілактики онлайн-грумінгу досить прості. Батьки мають пояснити, а діти пам'ятати, що в мережі не можна:
1. Ділитися відвертими фотографіями або відео, тому що після цього ви не контролюєте того, що може трапитися з ними в майбутньому;
2. Довіряти "близьким" відносинам без особистого спілкування, знайомства з родичами і друзями, тобто без того, щоб віртуальні друзі стали реальними;
3. Просити подібні матеріали самому, адже це також можуть використати.
З відкритих джерел
Як це краще зробити, зовсім інше питання. Можна показати відео Європолу, обговорити інтимні фото політиків або знаменитостей, які потрапили в мережу без їхнього відома, і як це вплинуло на їхню кар'єру, або ж згадати "правило білборду" – можна відправляти/публікувати тільки те, що буде не соромно побачити на білборді поруч зі входом у школу.
При цьому дуже важливий контакт і довірливі стосунки з дитиною, які повинні бути побудовані ще до того, як ви почнете говорити з нею про секс або ризики в інтернеті.
Тему кібергрумінгу потрібно порушувати не залякуючи або забороняючи користуватися соціальними мережами, а пояснюючи і розмірковуючи разом.
Також буде не зайвим навчити дитину, якщо вона ще не вміє, блокувати користувачів у соцмережах і налаштовувати конфіденційність своїх сторінок.
Екран телефону або комп'ютера створює ілюзію захисту і безпеки, ми, не замислюючись про якісь ризики для здоров'я, залишаємо з ними один на один дітей, але зі збільшенням кількості користувачів в інтернеті також зростають показники злочинності. І мова не лише про відомі хакерські атаки.
З відкритих джерел
Щодня, заходячи в інтернет, ваша дитина ризикує:
1. побачити контент, що вразить її психіку (наприклад, сцени насильства або порнографії);
2. потрапити на провокаційні сайти і групи в соцмережах (суїцидальні ігри, спільноти, які спонукають до булімії та анорексії, або екстремістські групи);
3. почати грати в онлайн-ігри на гроші;
4. стати жертвою работоргівців, які розсилають через мережу оманливі пропозиції, кібербуллінгу (цькування у соцмережі), секстингу (пересилання інтимних матеріалів) або онлайн-грумінгу (сексуального шантажу).
Від деяких з цих загроз дітей можна захистити за допомогою установки батьківського контролю на всіх пристроях, якими вони користуються, ну а з іншими все набагато складніше.
Візьмемо, наприклад, грумінг. У цьому випадку варто бути напоготові всім – і батькам, і дітям.
