Методика організації та проведення односторонніх (предметних) занять з ознайомлення з природою

Форма організації
навчання

r

-це зовнішнє вираження узгодженої діяльності педагога і дітей, що здійсню-ється у певному порядку і режимі.

Класифікація

За характером зв'язку між
педагогом і дитиною та кількістю учасників

фронтальні

групові

індивідуальні

індивідуально-групові

За провідною діяльністю

дидактична гра

екскурсія

заняття

Заняття

r

– форма дошкільного навчання, за якої вихователь, працюючи з групою дітей у встановлений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.

Ознаки

реальні можливості дітей активно засвоювати передбачені програмою знання і вміння;

постійний склад дітей усієї вікової групи

провідна роль педагога, який визначає тему, завдання і зміст заняття, підбирає методи і прийоми, організовує й оцінює пізнавальну діяльність дітей, спрямовує їх на використання набутих знань, умінь і навичок у практичній діяльності.

Види занять

За змістом занять

з ознайомлення з природою

з розвитку мовлення

з формування елементарних математичних уявлень

з образотворчої діяльності

з фізичної культури

музичні

За дидактичними цілями

заняття із засвоєння дітьми нових знань

r

Мають на меті постановку пізнавальних завдань, збагачення, уточнення знань про предмети і явища світу

заняття із закріплення і систематизації досвіду (організованого і стихійного) дітей

r

Передбачають осмислення сприйнятого і формування найпростіших узагальнень (заняття зі спостереження знайомих об’єктів, бесіди, дидактичні ігри)

контрольні заняття

r

Покликані з’ясувати наявність у дітей знань, уявлень, умінь, навичок, перевірити розвивальний ефект виховання і навчання і на цій підставі окреслити напрями, зміст і методи подальшої роботи

комплексні заняття

r

Включають повідомлення дітям нових знань, повторення, закріплення, систематизацію і використання набутих знань, умінь і навичок. Такі заняття найпоширеніші у дошкільних закладах.

За формою організації

фронтальні (з усіма дітьми групи)

групові (10-12 дошкільнят)

індивідуально-групові (4-6 дошкільнят)

індивідуальні (1-4 дошкільнят).

Структура

традиційна

Організаційний етап (вступна частина)

r

Метою є пробудження інтересу дітей до змісту заняття. Охоплює такі аспекти, як формулювання мети, пояснення шляхів її досягнення.

Основна частина

r

Педагог послідовно реалізує навчальні завдання, організовує самостійну діяльність дітей, спрямовану на вирішення цих завдань.

Підведення підсумків

r

Метою є аналіз діяльності дітей на занятті, з’ясування шляхів використання здобутих знань після заняття, окреслення можливостей пізна-вальної діяльності на наступних заняттях.

За К. Л. Крутій

1. Комунікативна діяльність

r

Предметно-просторовий компонент

2. Пізнавальна діяльність

r

Пізнавально-діяльнісний компонент

3. Перетворювальна діяльність

r

Соціально-діяльнісний компонент

4. Оцінно-контрольна діяльність

r

Рефлексивно-творчий компонент

Особливості занять у різних вікових групах

Молодша група

r

1) Заняття ґрунтується на емоційній чутливості дитини до засобів педагогічного впливу.2) Активність дошкільників на заняттях забезпечуються методами і засобами, що стимулюють зацікавленість дітей змістом знань. До участі в занятті їх залучають його емоційною насиченістю, ігровими ситуаціями, сюрпризними моментами.3) Заняття передбачає безпосередній процес спілкування з реальними об’єктами і явищами природи.4) Робота на занятті апелює до почуттєвої сфери дитини.5) Засвоєння знань здійснюється крізь призму діяльності (дослідницької, творчої, мовленнєвої).

Середня група

r

1) Засвоєння знань здійснюється крізь призму діяльності (дослідницької, творчої, мовленнєвої).2) Дітей приваблює зміст знань і умінь, у них з’являється інтерес до занять, уявлення про те, що, навчаючись, можна дізнатися багато нового і цікавого.3) Активність дошкільників на заняттях забезпечуються методами і засобами, що стимулюють зацікавленість дітей змістом знань. До участі в занятті їх залучають його емоційною насиченістю, ігровими ситуаціями, сюрпризними моментами.4) Заняття передбачає безпосередній процес спілкування з реальними об’єктами і явищами природи.5) Робота на занятті апелює до почуттєвої сфери дитини

Старша група

r

1) Діти здобувають досвід колективної роботи на занятті, усвідомлюють, що від успіху кожного залежить успіх групи.2) Засвоєння знань здійснюється крізь призму діяльності (дослідницької, творчої, мовленнєвої).

Вимоги

r

1) Слід чітко визначити навчальні, розвивальні, виховні завдання, методи і прийоми, передбачений програмою зміст заняття.2) Дотримуватися вікових особливостей проведення заняття.3) Приміщення, в якому проходить заняття, має бути чистим, провітреним, добре освітленим, обладнаним меблями відповідно до зросту дітей.4) У першій молодшій групі заняття триває 10-15 хв., у другій молодшій і середній групах – 15-20 хв., у старшій 20-25 хв., у підготовчій – 30-35 хв.5) Потрібно протягом заняття чергувати різні види діяльності.6) Поєднувати навчальну роботу на занятті й поза ним.

Значення

r

1) заняття дають змогу формувати знання у всіх дітей одночасно, у певній послідовності з урахуванням можливостей дітей, природного оточення, логіки засвоєння програмового змісту; 2) під керівництвом вихователя відповідно до програми у дітей формуються системні знання, розвиваються пізнавальні процеси, здібності, формується адекватне ставлення до природи.

Класифікація

за дидактичною метою

r

Заняття з формування нових знань. Заняття на закріплення раніше засвоєних знань.Заняття з контролю за якістю засвоєння знань, умінь, навичок (підсумкові).Комбіновані

За спрямованістю змісту

r

Односпрямовані (предметні).Різноспрямовані (комплексні, інтегровані).

Односпрямовані заняття

r

Односпрямовані заняття (предметні) – це такі заняття, зміст яких лежить в площині однієї галузі знань, та хід заняття відбувається в межах одного виду діяльності, хоча можуть застосовуватись й інші види дій.

Загальна інформація

r

Предметні заняття розрізняють за провідним видом діяльності – мовленнєве, логіко-математичне, природознавче, музичне, фізкультурне та інші. Такі заняття супроводжуються вказівкою на наявність певної тематики. В такому разі краще при формулюванні назви заняття підкреслити його змістову спрямованість («Гості», «Будуємо дорогу»), а не провідний вид діяльності, наприклад, «Формування вимови звука «К»». Ми маємо вказати на мету, якої прагнемо досягти, а не те, чим будемо займатися. Також, слід утримуватись від недоречних гасел у назві заняття: «Ім’я за ім’ям – дорогою життя», що не відповідає аудиторії, для якої проводитиметься заняття. Предметне заняття можуть бути тематичним, якщо всі завдання, які планується вирішити, педагог підпорядкує розкриттю певної теми засобами конкретної діяльності, наприклад, заняття з логічно-математичного розвитку з теми «На гостинах у ведмедів» (за мотивами казки «Три ведмеді»), у ході якого через різні складові математичної галузі (форма, величина, лічба, просторове орієнтування) буде реалізовано тему гостин.

Переваги

r

Більшість предметних занять дозволяє формувати в дошкільників чітку систему уявлень, знань, певні вміння й навички в межах окремих освітніх галузей.

Недоліки

r

Пріоритетною залишається переважно навчально-дисциплінарна модель взаємодії, домінує пояснювально-ілюстративний метод навчання, що може спричинити зниження пізнавального інтересу, формування у дошкільників інтелектуального споживацтва.