Німецька мова

Präsens – проста дієслівна форма, що служить для виражен­ня теперішнього часу, часто вживається також для передачі майбутнього часу. Präsens утворюється від основи інфінітива. Більшість дієслів утворюють Präsens додаванням до основи ін­фінітива особових закінчень. Дієслова, основа яких закінчуєть­ся на -t, -d, -tm, -dm, -fn перед особовим закінченням мають голосну -е в 2-й особі однини і множини й у 3-й особі однини. Дієслова, основа яких закінчується на -s, -ß, -z втрачають -s у закінченні 2-ї особи однини.

Präteritum, проста форма минулого часу, вживається пере­важно в оповіді, розповіді. У 1-й і 3-й особі однини особові за­кінчення відсутні, інші закінчення такі ж, що й у Präsens. Ві­докремлювана частина дієслова ставиться також наприкінці речення.

Perfekt, складна форма минулого часу, вживається переважно в діалогічному мовленні, утворюється з допоміжними дієсловами «haben» та «sein».

Опис картинкиDas ist meine Familie. Sie ist groß. Auf dem Foto sind meine Oma und mein Opa, meine Mama und mein Papa, meine Schwester, mein Bruder und ich.

Числівник das Numerale чи Zahlwort – це самостійна частина мови, яка використовується для визначення числа чи номеру Anzahl, кількості Menge і також використовується для висловлення часу Zeitangaben.

Іменники (Substantive) у німецькій мові пишуться з великої літери і так само як і в українській мові розрізняють граматичні роди – чоловічий (Maskulinum), жіночий (Femininum) і середній (Neutrum). Рід іменників може не збігатися в українській і німецькій мовах, тому при вивченні іменників, необхідно запам’ятовувати їх разом з означеним артиклем, щоб не плутатися в родах.