"Червоне і чорне"Стендаль

Чесність, великодушність, що підносять головного героя над   оточенням, вступають у протиріччя з тим, що диктує йому в існуючих обставинах честолюбство.

Коли особистість йде проти свого походження і свого середовища, її доля складається трагічно: вона не може адаптуватися в навколишньому світі і знайти свій шлях. Бунт змушує її боротися, а не творити;

Освіченість Жюльєна стала приводом для глузувань з боку його оточення, і він не зміг реалізувати весь свій потенціал.

Талановитий простолюдин не може пробитися у вищий світ, хоч він і розумніше і талановитіше знаті. У своєму ж середовищі ця людина теж себе не знаходить: його ненавидять навіть в родині.

 Головними художніми образами є Жульєн Сорель, та два його найбільших кохання - пані де Реналь та Матильда де Ла-Моль.

Юнак з народу. К. Ліпранді виписав з роману слова, що характеризують Жюльєна в соціальному відношенні: «син селянина », «молодий селянин», «син робітника », «молодий робітник», «син теслі», «бідний тесля». Справді, син селянина, що має лісопилку, повинний працювати на ній, як і його батько. 

Щира, чесна, трохи простодушна і наївна. Щиро закохується вЖульєна. Але середовище, в якому вона існує змушує і її брехати. Вона залишаєтьсядружиною де Реналя, якого зневажає, розуміючи, що цінність для нього представляєне вона сама, а її гроші.

Самолюбна і горда, виступає повною протилежністю пані де Реналь.Вона часто жорстока і безжальна в своїх судженнях про людей і ображає Жюльєна, змушуючи його винаходити хитромудрі засоби, щоб підпорядкувати її собі. Але є те,  що зближує її з першої героїнею, - Матильда, хоч і розсудливо, а не інстинктивно, тежпрагне до щирого почуття любові.

Аналіз літературного твору — логічна процедура, сутність якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв'язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору.

Соціально-психологічний роман

Протистояння талановитої особистості суспільству

Відображається у назві “червоне” та “чорне”.

Головною ідеєю, після подій Бурбонської реставрації, є лицемірство. Ця проблема є вічною — потреба поводитись так, чи інакше, щоб здобути місце у світі. Потреба грати якусь роль. Кульмінацією лицемірства стають, м'яко кажучи, ненормальні стосунки Жюльєна та Матільди — Жюльєн, усвідомлюючи, що робить, змушував себе не показувати кохання; так він і змушував його показувати. Врешті, це так подіяло на його серце, що стало незрозуміло — де правда, справжнє кохання, а де лицемірство, його амбіції.

Презентація містить ілюстрації та відеоматеріали про життя та особливості творчості Стендаля – відомого французького письменника, про його роман «Червоне і чорне» .

"Червоне і чорне" (фр. Le Rouge et le Noir) — роман французького письменника Стендаля написаний у 1830 році. Іноді його ще називають хронікою XIX ст. У романі розкривається трагічна історія Жульєна Сореля, «в душі якого йде боротьба між природною шляхетністю й небезпечними примарами честолюбства».

Читання анотації до “Червоного і чорного” дає тільки загальне уявлення про сюжет. У центрі історії – Жюльєн Сорель. Юнак влаштувався гувернером в будинок пана Реналя і його дружини. Протягом усього твору йому доводилося робити вибір між кар’єрою в церкві і службою в армії.

Попри те, що, у зверненні до читачів Стендаль пише, що цей роман написаний у 1827 році, це не відповідає дійсності. У романі згадуються події 1829 і першої половини 1830 років.Безпосереднім джерелом роману був процес над Антуаном Берте (Antoine Berthet).Багато сцен написано під власним враженням — наприклад, цвяхова фабрика. Деякі любовні сцени — власний досвід письменника.До кожного розділу книги є епіграф. Проте більшість з них підписані фальшивими іменами (окрім Шекспіра, Байрона та деяких стародавніх поетів). Усе інше придумав сам Стендаль. Епіграфи визначають характер розділу, його проблематику.Достеменно невідомо чому Стендаль обрав саме таку назву роману.

Розповідь про життя Жульєна Сореля в домі батька. Нездатність хлопця до фізичної праці, захоплення книгами викликають вороже ставлення до нього з боку батька-теслі та братів

Мер міста пан де Реналь запрошує Жульєна гувернером до своїх дітей.

Роздуми Жульєна Сореля у в’язниці. Поведінка пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. Страта головного героя. Смерть пані де Реналь і глибоке горе та захоплення Матильди.

червоне – жага, любов, пристрасть; чорне – символ зла, жалоби, смерті;червоне – символ гільйотини, агресії, колір крові; чорне – колір повсякденного одягу Жульєна;червоне – душевна чистота та щирість Жульєна Сореля; чорне – його честолюбство та холодний розрахунок;червоне – колір мундира військовика армії Наполеона; чорне – колір сутани священика;червоне – революція; чорне – реакція.

всебічне змалювання розвитку внутрішнього світу головного героя;герої не ідеалізовані, вони мають позитивні і негативні риси;пошуки причин суспільних рухів;панорама суспільно-історичного життя Франції доби Реформації.

проблема трагічного конфлікту самотньої гордої особистості;символіка кольорів;передбачення подій, пророцтва щодо подальшого життя та загибелі (Жульєн у церкві);романтичне кохання Матильди;авантюризм;епатуючий фінал;опис гірських пейзажів.

аналітизмі зображення суспільства;психологічних деталях (відтворюють стан душі персонажів у конкретний момент);монологах героїв (особливо внутрішніх);авторських коментарях думок персонажів;авторських коментарях вчинків персонажів.