Державно-політичний устрій П'ятої Французької Республіки
Законодавча влада
Виконавча гілка влади
Франція - це президентсько-парламентська республіка.
Судова гілка влади
Адміністративний устрій
Франція це унітарна республіка
Президентсько-парламентська республіка — форма правління, вид змішаної республіки, за якої глава держави особисто пропонує склад уряду, який підлягає обов'язковому затвердженню всім парламентом.
Уніта́рна держа́ва — єдина цілісна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.
Судова влада Франції незалежна від виконавчої та законодавчої влади. Вона складається з Конституційної ради, Верховного суду та інших судів.
a
Президент Франції є главою держави та уряду. Він має широкі повноваження, включаючи:
право вето на закони, прийняті парламентом;
право розпускати парламент;
право призначати прем'єр-міністра та інших членів уряду;
право представляти Францію на міжнародній арені.
Парламент Франції складається з Національної асамблеї та Сенату.
a
Національна асамблея є нижньою палатою парламенту. Вона складається з 577 депутатів, які обираються загальним прямим голосуванням. Депутати мають повноваження приймати закони, контролювати діяльність уряду та вносити зміни до Конституції.
Сенат є верхньою палатою парламенту. Він складається з 348 сенаторів, які обираються непрямим голосуванням. Сенатори мають повноваження вносити зміни до законів, які були прийняті Національною асамблеєю, та контролювати діяльність уряду.
Вибори Президента Республіки 2022
У другому турі Макрон переміг Ле Пен, набравши 58,5% голосів проти 41,5%, що є меншим відривом, ніж на виборах 2017 року. Явка склала 72,0%, що є найнижчим показником у другому турі президентських виборів з 1969 року .
Про результати виборів у Le Monde
Франція є унітарна держава, яка поділяється на 18 регіонів, 101 департамент, 36 783 комуни.
r
Комуни є найнижчим рівнем адміністративного поділу Франції. Вони відповідають за місцеві послуги, такі як водопостачання, каналізація та утримання доріг. Комуни обирають свої власні ради та мерів.
Франція також має п'ять заморських територій, які мають особливий статус:
Гваделупа
Мартиніка
Гваделупа
Майотта
Нова Каледонія
Заморські території мають певну автономію від центрального уряду Франції. Вони мають свої власні конституції, уряди та законодавчі органи.