"Кайдашева сім'я"

Іва́н Семе́нович Нечу́й-Леви́цький (справжнє прізвище - Леви́цький, 13 (25).11.1838- 2(15).04.1918) - український письменник, перекладач.

Сюжет твору: розмова братів Карпа й Лавріна про майбутнє одруження, роздратування батька через неробство синів (експозиція) — сватання й одруження Карпа (зав’язка) — поступове назрівання конфлікту між свекрухою і невісткою, сварки між членами родини, одруження Лавріна, наростання сімейних конфліктів, Мелашка на прощі в Києві, повернення Мелашки в Семигори, смерть Кайдаша через пияцтво (розвиток дії) — сварки через мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана і грушу (кульмінаційні моменти впродовж викладеного попереду розвитку дії) — усихання груші (розв’язка).

«Кайдашева сім’я»Автор: Іван Нечуй-ЛевицькийРік: 1878 (видано у 1879 в журналі «Правда»)Літературний рід: епосЖанр: соціально-побутова повість

Уперше надруковано в журналі «Правда», 1879, № 3-12. Того ж року повість вийшла у Львові окремими виданнями.Ще перед тим, як повість почала друкуватися у «Правді», Нечуй-Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в Росії, але царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалось перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії.Тільки 1886 року дозвіл на друкування повісті був даний при умові вилучення «в ней автором всех неудобных мест» відзначених цензурою. Внаслідок цього 1887 році вийшло в Києві видання «Кайдашевої сім’ї» з рядом цензурних купюр, авторських переробок та скорочень. Зокрема було перероблено початок і кінець твору.Тексти наступних прижиттєвих публікацій повісті (1894 та 1906 рр.) майже не відрізняються від видання 1887 р

1.     Омелько Кайдаш – голова сім’ї.2.     Маруся Кайдашиха – його дружина.3.     Карпо – старший син Кайдашів.4.     Мотря – старша невістка, дружина Карпа.5.     Лаврін – молодший син Кайдашів.6.     Мелашка – молодша невістка, дружина Лавріна.

Без цієї «найкращої оздоби українського письменства», як її назвав Іван Франко, ми вже не уявляємо ні шкільну програму, ні репертуар сучасних театрів, ні українську літературу в цілому.Сварки свекрухи з невістками, невісток із свекрухою, батька з синами і всіх між собою, а ще трохи гумору й сатири, розбитих глеків і виколотих очей, любові, пліток і пияцтва. І чим вам не український трилер?!Та що змінилося за цей час? Проблеми сімейних непорозумінь та поділу землі лишилися навіть через майже півтора століття від дати появи твору. Як затятий холостяк Нечуй-Левицький зміг настільки реалістично описати родині чвари?.. Чому «Кайдашева сім’я» не втратила своєї актуальності в XXI сторіччі? Та чого ми ще не знаємо про таку знайому повість?Хто така «Кайдашева сім’я» насправді?Кайдаші із соціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького мають своїх прототипів — сім’ю Мазурів із села Семигори, які були відомі через постійні сварки й колотнечі в родині та справді мали багатих сватів на прізвище Довбуші. Можливо, саме через правдиву основу родинне життя зображено в повісті настільки реалістично, адже сам автор ніколи не був одруженим, тож не міг описувати це з власного досвіду. «Не знайшов собі до смаку, – казав письменник про свій холостяцький статус.«Я, бачте, вдався собі естет і кмітливий. То зараз і прикмічу в панні щось неестетичне, і вже вона не моя», – додавав Нечуй-ЛевицькийВистава “Кайдашева сім”я” в театрі ім. Івана ФранкаСім’я си сімя?Початковий варіант «Кайдашевої сім’ї» показував справжнє розмовне мовлення селян XIX століття, адже Нечуй-Левицький вважав, що писати треба так, як люди говорять, тому не використовував апостроф, літеру ї та не писав «й» у кінці деяких форм прикметників, наприклад, «у зелені траві», замість «у зеленій траві». Тож і «Кайдашева сім’я» була «сімя» без апострофа. Автор заповідав, щоб після його смерті твори друкувалися саме так, адже, на його думку, краще все написане спалити, ніж видавати з неправдивим правописом. Ось такий радикальний письменник.Яка ви героїня з «Кайдашевої сім’ї»Івану Нечую-Левицькому приписували «бабський» характер, звідси й настільки реалістичні та колоритні жіночі образи: баба Палажка Солов’їха в ролі сарафанного радіо, свекруха-модниця Маруся Кайдашиха в жовтих чоботях та невістка Мотря Довбишівна – дівка «серце з перцем».Можливо, героїні повісті нагадають вам когось ну дууууже знайомого: свекруху, сварливу сусідку, найкращу подругу чи навіть себе Груша всохла чи ні?Усі ми знаємо фінал цієї родинної історії з грушею, що всохла, після чого дві сім’ї помирилися, й настав мир і тиша, але так було не завжди.У першій редакції розв’язка була геть не така оптимістична: «Діло з грушою не скінчилось і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, наче зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей». Проте під тиском цензури автор мусив змінити свій задум на примирення сімей.Комікс чи серіал?Попри всі зміни, заборони та цензуру «Кайдашева сім’я» ще й досі популярна та актуальна. Це підтверджують нові зовсім не звичні інтерепретації цього звичного для нас твору, наприклад, наступного року на українських телеекранах з’явиться серіал «Спіймати Кайдаша» – сучасна версія життя відомої родини за мотивами класичної повісті. Любителі театру та цікавих постановок мають оцінити сучасне бачення твору Івана Нечуя-Левицького в п’єсі «Кайдаші 2.0» від Дикого театру. Проте й книжкові видання дивують своєю оригінальністю: лише погляньте на концептуальне оформлення «Кайдашевої сім’ї» від видавництва «Основи» або на комікс за повістю Івана Нечуя-Левицького.