Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Лушня

Матня

Пацюк

.

Дід Улас

Христя

Грицько Чупруненко

Хоменки

Автор

Панас Мирний та Іван Білик

Рік написання

1875

Рік видання

1880, Женева

Літературний рід

Епос

Жанр

соціально-психологічний роман

Літературний напрям

реалізм

Тема

зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка.

Ідея

соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.

Головна ідея твору

криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на слизьку дорогу, калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.

Головні герої

Чіпка, його мати Мотря («найбільш трагічний жіночий образ української літератури»); батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.

Василь Порох

секретар Чижик

Василь Семенович Польский

позашлюбний син Василя Семеновича Польского та Уляни