Конституція України
це нормативно-правовий акт держави, який приймається народом або іншими уповноваженими суб'єктами, визначає межі здійснення державної влади, суспільний і державний устрій, порядок організації і діяльності органів державної влади, основи народовладдя, засади місцевого самоврядування, права та обов'язки людини і громадянина
Ознаки
основні кваліфікуючі характеристики, які визначають її сутність і зміст, мету та призначення у суспільстві і державі
має підвищену стабільність, яка забезпечується відповідною системою державно-правових гарантій
є парламентською
властива пряма дія норм
має постійний характер
є головним джерелом конституційного права
є основним законом держави
є юридичною основою законодавства України
є кодифікованим нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили
прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 року
Структура
161 стаття
15 розділів
Перехідні положення
Прикінцеві положення
Внесення змін до Конституції України
Конституційний Суд України
Місцеве самоврядування
Автономна Республіка Крим
Територіальний устрій України
Правосуддя
Прокуратура
Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади
Президент України
Верховна Рада України
Вибори. Референдум
Права, свободи і обов'язки людини і громадянина
Загальні засади
Преамбула
це вступна частина, в якій зазначаються мета, завдання, історичні умови прийняття конституції, проголошуються основні принципи, що були покладені в її основу, інколи декларуються права і свободи людини
Мета
встановлення та охорони прав і свобод людини та громадянина
визначення меж повноважень органів державної влади
закріплення механізму системи стримувань і противаг у державі
визначення конституційної системи органів державної влади та місцевого самоврядування
