por Анастасія Рибачок hace 7 meses
343
Німецька мова
Німецька мова є офіційною в Німеччині, Австрії, Ліхтенштейні, а також однією з офіційних мов Швейцарії, Люксембургу та Бельгії. Вона належить до германської гілки індоєвропейської сім'
por Анастасія Рибачок hace 7 meses
343
Ver más
Німецька мова (нім. Deutsch, deutsche Sprache) - мова німців, австрійців, ліхтенштейнців і більшої частини швейцарців, офіційна мова в Німеччині, Австрії, Ліхтенштейні, одна з офіційних мов Швейцарії, Люксембургу та Бельгії. Належить до германської гілки індоєвропейської сім'ї мов. Писемність - на основі латинського алфавіту.
Іменники (Substantive) у німецькій мові пишуться з великої літери і так само як і в українській мові розрізняють граматичні роди – чоловічий (Maskulinum), жіночий (Femininum) і середній (Neutrum).
Рід іменників може не збігатися в українській і німецькій мовах, тому при вивченні іменників, необхідно запам’ятовувати їх разом з
означеним артиклем, щоб не плутатися в родах.
Числівник das Numerale чи Zahlwort – це самостійна частина мови, яка використовується для визначення числа чи номеру Anzahl, кількості Menge і також використовується для висловлення часу Zeitangaben.
Опис картинки
Das ist meine Familie. Sie ist groß. Auf dem Foto sind meine Oma und mein Opa, meine Mama und mein Papa, meine Schwester, mein Bruder und ich.
Perfekt, складна форма минулого часу, вживається переважно в діалогічному мовленні, утворюється з допоміжними дієсловами «haben» та «sein».
Präteritum, проста форма минулого часу, вживається переважно в оповіді, розповіді. У 1-й і 3-й особі однини особові закінчення відсутні, інші закінчення такі ж, що й у Präsens. Відокремлювана частина дієслова ставиться також наприкінці речення.
Präsens – проста дієслівна форма, що служить для вираження теперішнього часу, часто вживається також для передачі майбутнього часу. Präsens утворюється від основи інфінітива. Більшість дієслів утворюють Präsens додаванням до основи інфінітива особових закінчень. Дієслова, основа яких закінчується на -t, -d, -tm, -dm, -fn перед особовим закінченням мають голосну -е в 2-й особі однини і множини й у 3-й особі однини. Дієслова, основа яких закінчується на -s, -ß, -z втрачають -s у закінченні 2-ї особи однини.
