Спадкове право України

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Підставами для спадкування за законом можуть бути шлюбні, родинні чи сімейні стосунки, усиновлення, перебування на утриманні спадкодавця не менше п’яти років до його смерті. Розширення кола осіб, що можуть бути спадкоємцями за законом, неможливе.

Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу у певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем.

Секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Перед складанням такого заповіту краще звернутися до нотаріуса для отримання консультації, як це правильно зробити, щоб у подальшому не виникали проблеми у спадкоємців із оформленням спадкових прав.

Заповіт - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦКУ). Особливість заповіту полягає в тому, що цей правочин настільки тісно пов'язаний з особистістю заповідача, що виключає його складання за допомогою представника чи довірителя.

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК України. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. 1251-1252 ЦК (ст. 1247 ЦК).

Cвобода розпорядження майном на випадок смерті за
допомогою заповіту містить в собі один з найважливіших принципів
спадкового права – принцип свободи заповіту. Останній, у свою чергу,
випливає із загальних принципів цивільного права, а саме принципів
дозвільної спрямованості і диспозитивності цивільно-правового
регулювання.