Матеріальний та духовний світ європейського середньовіччя

Термін "університет" походить від латинського слова "universitas", яке означає "спільнота" або "сукупність." Спочатку це слово використовувалося для позначення будь-якої групи людей, що мали спільну мету або інтерес. У контексті освіти "universitas magistrorum et scholarium" позначало "спільнота вчителів і студентів."

Система семи вільних мистецтв була розроблена для того, щоб дати студентам базові знання і навички, необхідні для подальшого вивчення більш спеціалізованих дисциплін, таких як філософія і теологія. Ця система забезпечувала всебічний розвиток особистості, поєднуючи логічне мислення, естетичне сприйняття і наукові знання​.

Після вивчення "семи вільних мистецтв", учні продовжували навчання на "вищих" факультетах.

Підготовка тривала 6 років.

Підготовка тривала 6 років.

Підготовка тривала 15 років.

Список найстаріших університетів  містить найстаріші  університети  Європи та колоній незалежно від того, чи був університет закритий після заснування. Роком засновано рік, у якому закладі було надано статус університету.

Наукові та технічні досягнення середньовіччя включали важливі нововведення та відкриття, що мали значний вплив на подальший розвиток науки і технологій.

Протягом століть середньовічна наука закликала до сліпого поклоніння авторитетам, пізнання Бога й світу, відмовляючись від дослідження природи. Деяких учених такий підхід не влаштовував.

Роджер Бекон  — англійський філософ науковець, викладач Оксфордського університету.

Бекон зробив значний внесок у вивчення оптики, зокрема він досліджував заломлення і відбиття світла, структуру і функції ока, а також оптичні ілюзії. Він також досліджував лінзи і їх використання для корекції зору, що було важливим для розвитку окулярів.

У галузі астрономії Бекон займався вивченням руху небесних тіл і запропонував удосконалення юліанського календаря, що передувало реформам, які пізніше були здійснені у створенні григоріанського календаря.

Бекон проводив численні експерименти з різними речовинами і вважав, що алхімія може бути перетворена в наукову дисципліну. Він також описав деякі процеси, які пізніше були класифіковані як хімічні реакції.

Бекон визнавав важливість математики для всіх наук і вважав її основою наукового пізнання. Він написав кілька трактатів, де викладав свої математичні ідеї.

Бекон був також видатним філософом і теологом, який писав про необхідність реформи навчання та розширення знань через наукові дослідження.

П'єр Абеляр — французький богослов, філософ-схоласт і поет. Працював над питаннями логіки і теології.

Абеляр розвинув і вдосконалив метод діалектики, що полягав у використанні логіки для аналізу філософських і теологічних проблем. Він вважається одним з перших схоластичних філософів, який почав систематично застосовувати логіку Арістотеля до теології.Його праця "Sic et Non" ("Так і Ні") стала важливою віхою у розвитку діалектичного методу. У цій роботі Абеляр зібрав різні цитати з Біблії і творів отців церкви, що здавалися суперечливими, і намагався їх примирити за допомогою логіки.

У своїй праці "Ethica" або "Scito te ipsum" ("Пізнай себе"), Абеляр досліджував моральну відповідальність і намір, підкреслюючи, що моральна цінність дії залежить не тільки від її результату, але й від намірів людини.

Абеляр активно брав участь у богословських дебатах свого часу. Він написав ряд праць з теології, зокрема "Theologia 'Summi boni'" ("Теологія Вищого Добра"), де він намагався поєднати розум і віру.Він також був критиком догматизму і виступав за більш раціональний підхід до вивчення релігійних текстів.

У середні віки панувала ручна праця. Розвиток техніки відбувався повільно й нерівномірно. Найменших змін зазнавало сільське господарство. Важливі зрушення почали відбуватись з ХІІІ століття.

Йоганн Гутенберг — німецький першодрукар, ювелір і винахідник.Друкарство — принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення.

Верстат Йогана Гутенберга, винайдений у середині 15-го століття, працював за принципом механічного друкування з використанням рухомих літер.

Гутенберг використав окремі металеві літери для кожного символу, які можна було знову і знову використовувати для друку різних текстів. Це забезпечувало гнучкість і швидкість у створенні друкарських форм.

Літери розміщувалися у спеціальних тримачах, формуючи сторінку тексту. Ці форми закріплювалися і готові до нанесення чорнила.

Чорнило наносилося на друкарську форму за допомогою валика. Гутенберг розробив спеціальне масляне чорнило, яке краще прилипало до металевих літер і паперу.

Друкарська форма з нанесеним чорнилом розташовувалася на підставці, а рослини на неї накладали аркуш паперу. За допомогою гвинтового преса папір притискався до форми, передаючи зображення літера на папір.

Прес приводився в дію вручну, шляхом обертання гвинта, що забезпечувало рівномірний тиск і чітке відбиття тексту на папері.

Глобальне розповсюдження механічного друку з рухливою літерою, що походить з Німеччини, почалося з винаходу механічного друкарського пресу і закінчилося з прийняттям друку у всіх головних регіонах світу ХІХ сторіччя. Генеалогічно, друкарський прес Гутенберга — прототип всього сучасного друку з рухливою літерою, і практично всі друкарські технології можна віднести до єдиного джерела — пресу Гутенберга.

Перший друкарський верстат був створений Йоганом Гутенбергом у Майнці. Його першою відомою друкованою книгою стала "Біблія Гутенберга" (1455), яка продемонструвала ефективність нової технології.

Друкарство швидко поширилося до Італії, зокрема у Венецію, яка стала одним з основних центрів друкарства. Альдус Мануцій заснував знамениту друкарню, відому своїми якісними виданнями класичних текстів і введенням курсиву.

Париж став важливим центром друкарства завдяки таким діячам, як Ніколя Жансон і Робер Етьєн. Французькі друкарні активно випускали літературні та наукові тексти.

Вільям Кекстон заснував першу друкарню в Англії в Вестмінстері. Він перекладав і друкував численні тексти, сприяючи поширенню англійської літератури.

Друкарство швидко досягло Іспанії та Португалії, де друкарні активно випускали книги релігійного, наукового та навчального характеру.

Друкарство справило глибокий і багатосторонній вплив на Європу, прискоривши культурні, соціальні, релігійні та наукові зміни.

Друкарство значно збільшило доступ до книг, що сприяло розширенню освітніх можливостей і розповсюдженню нових ідей.

Друкарські технології дозволили швидко поширювати релігійні тексти, що сприяло Реформації і змінам у католицькій церкві.

Доступність друкованих наукових робіт сприяла швидшому обміну знаннями серед науковців, що сприяло розвитку науки і техніки.