Мовознавство

Як гуманітарна наука, мовознавство не завжди відокремлює суб'єкт пізнання (психіку лінгвіста) від об'єкта пізнання (мови, що вивчається), особливо якщо лінгвіст вивчає свою рідну мову. Лінгвістами часто стають люди, які поєднують тонку мовну інтуїцію (чуття мови) із загостреною мовною рефлексією (здатністю замислюватися над своїм мовним чуттям). Опора на рефлексію для здобуття мовних даних називається інтроспекцією.

Теоретична лінгвістика

Фонетика

Граматика

Лексикологія

Семантика

Лексична семантика

Прагматика

Прикладна лінгвістика

Історія лінгвістики

Мовознавство вивчає не лише мови, які існують (існували чи можливі в майбутньому), але й людську мову взагалі. Мова не доступна лінгвістові для прямого спостереження; безпосередньо спостережні лише факти мовлення, або мовні явища, тобто мовленнєві акти носіїв живої мови разом з їхніми результатами (текстами) або мовний матеріал (обмежений масив письмових текстів мертвою мовою, якою вже ніхто не користується як основним засобом спілкування).

наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників. Це гуманітарна наука, яка є розділом культурології (нарівні з мистецтвознавством і літературознавством) і філології (нарівні з літературознавством), а також галуззю семіотики. Як самостійна дисципліна сформувалася в середині XIX століття.

Біологічний напрям

Натуралістична теорія Шлейхера

Теорія двох періодів мовної еволюції у концепції Шлейхера

Теорія родовідного дерева

Морфологічна класифікація мов

Психологічний напрям

Московська школа

Казанська школа

Копенгагенська школа

дескриптивна (дистрибутивна) школа американського структуралізму,

Празька школа

Лондонська структуральна школа.

Молодограматизм як напрям порівняльно-історичного мовознавства виник у середині 70-х років XIX століття.

Принципи і теоретичні засади цього напрямку визначено у працях К. Бругмана («Вступ» до «Морфологічних досліджень у галузі індоєвропейських мов», написаний у співавторстві з Г. Остгофом 1878 р.), Г. Пауля («Принципи історії мови», 1880) та Б. Дельбрюка («Вступ до вивчення мови. З історії методології порівняльного мовознавства»; 6-те видання вийшло в 1919 році).

Аналіз

Синтез

Гіпотеза

Синхронія

Діахронія

Описовий метод

Порівняльно-історичний метод

Зіставний метод

Структурний метод