ЗМІ Британії

Великий та зростаючий сектор. 8,800-10,000 видань на будь-який смак. Дві третіх журналів є спеціалізовано пофесійними (business-to-business, B2B), решта споживацькі. Серед найвідоміших Private Eye, Hello!, The Spectator, the Radio Times and NME.

Дивитися телевізор є найбільш поширеним дозвілля для 8/10 чоловіків і жінок. У 2008 році, в середньому, люди витрачали 26 годин на тиждень дивлячись телевізор. Люди, професія яких не пов`язана з роботою руками, дивляться телевізор близько 7 годин на тиждень, і це менше, ніж в керівничих пофесіях. Більше ¼ дорослих в Англії в 2005/2006 дивилися телевізор в середньому дві години на день, 23% дивилися близько 3 годин.

Національні радіостанціїRadio 1 (орієнтована на молодіжну аудиторію, передає сучасну поп і рок музику (включаючи топ 40 найбільш популярних синглів), новини, живі виступи в студії і концерти, музичну документалістику);Radio 2 (орієнтована на дорослу аудиторію, передає широкий спектр популярної музики, інтерв'ю, гумор, новини, живі виступи в студії і концерти, музичну документалістику);Radio 3 (мистецтво та культура, музика за інтересами (класична, джазова), новини, живі виступи в студії і концерти, музична документалістика);Radio 4 (новини, ділова інформація, мистецтво, історія, театральні постановки, комедії, наука, релігія, огляди книг);Radio 5 Live (новини, спорт, інтерв'ю).

У Великобританії продається більше газет на душу населення, ніж в будь-якій іншій країні. Відомо, що дві людини з трьох старше 15 років читають загальнонаціональну щоденну газету, і майже три людини з чотирьох читають недільну газету. Загальнонаціональні газети випускаються тиражем близько 14 мільйонів екземплярів по буднях і близько 17 мільйонів по неділях, хоча загальна кількість читачів (члени сім'ї тощо) набагато більше, ніж надані кількості. Загальнонаціональна преса Великобританії, яка налічує 11 щоденних газет і 10 газет, що виходять по неділях, базується в Лондоні, де знаходяться і контори газет, і друкарські верстати. Більшість з них раніше перебувало на Фліт Стріт у центральному Лондоні, вулиці, яка була центром національної індустрії друку. Але тепер всі газети покинули цю вулицю, переїхавши в інші райони Лондона.

Британські газети. Насамперед, підписки на них не існує. Будь-яку газету можна купити у вільному продажі. Існує безліч типів газет: газети «популярні» і газети «якісні». Популярні газети менші розміром, у них багато картинок, великі заголовки і маленькі статті. Їх легко читати. Якісні газети розраховані на більш серйозне коло читачів. Ці газети більші за розміром, статті в цих більші й інформація більш докладна. Газети в Британії пишаються тим, що вони не схожі одна на одну — кожна з них намагається мати визначений профіль. Зараз ви побачите дотепне, але, принаймні, частково точне визначення людей, що читають ту чи іншу газету. «Таймз» читають люди, які керують країною. «Міррор» читають люди, які вважають, що вони керують країною. «Гардіан» читають люди, які думають про керування країною. «Морнінг Стар» читають люди, які думають, що вони повинні керувати країною. «Мейл» читають дружини людей, які керують країною. «Телеграф» читають люди, які вважають, що країною потрібно керувати, як це робилося раніше. «Експрес» читають люди, які вважають, що країною керують так само, як і раніше. «Сан» читають ті, кого не цікавить, хто керує країною, якщо на третій сторінці фото привабливої дівчини.

Таблоїд — вид газети, як правило, щоденної, зі спеціальним видавничим форматом (37–40 см х 27–30 см). Спочатку термін означав газету невеликого формату, порівняно з традиційними, яку було зручно читати в переповненому трамваї, в приймальні у лікаря і в інших людних місцях. В Європі таблоїди вперше з'явилися у Великій Британії й одразу ж здобули велику популярність.Таблоїди спрямовані на певний прошарок малоосвіченого населення, наповненням цих газет часто є дешеві сенсації, назви статей є популістськими і галасливими. Завдяки легкій мові і відносно низькій ціні таблоїд легко знаходить своїх читачів. Таблоїди часто провокують, спрямовані на емоції читачів, часто переходять межі журналістської етики. Іноді описують вигадані історії. Статті, як правило, містять багато фотографій та мало тексту. Ілюстрації часто шокують або просякнуті еротизмом. Багато уваги приділяється спортивній тематиці. Іноді присутня рубрика кросворду або конкурсу.

Появу періодичної преси в Англії відносять до 1588 р., коли вийшов перший номер «Англійського вісника». Він спо-віщав читачів про події зовнішнього та внутрішнього життя, зокрема в одному з номерів повідомлялося про рух іспанської «Непереможної Армади».Першим англійським виданням, що відповідало поняттю «газета», вважають «Вісті, або Тижневі новини з Італії, Ні-меччини, Угорщини, Польщі, Богемії, Франції й інших країн» («Courante, or Weekly Newes from Italy, Germane, Hungary, Poland, Bohemia, France and the Low Countreys»), що з’явилися 21 вересня 1621 р. у Лондоні й проіснували до 1641 р. «Вісті…» нагадували голландські зразки, а замість імені видавця були надруковані ініціали – «N. B.»