Феномен інтуїції людини

Людина користується інтуїцією, коли їй недостатньо знань або інформації і чим складніше завдання, тим краще працює інтуїція.Тіло людини отримує більше інформації, ніж мозок. Наприклад, «невидимий зір». Очі зчитують зовнішні сигнали, про які ми навряд чи колись дізнаємося: вони не фіксуються у вигляді думок і вражень. Але як прихована, не виявлена інформація ці дані відкладаються в «несвідомому». І спираючись, зокрема, на них, ми приймаємо інтуїтивні рішення.Інтуїція проявляється в тілі різними відчуттями. Коли починає працювати інтуїція, у вас можуть з'явитися незвичні відчуття. Наприклад, можуть почати потіти долоньки, в тілі з'являється напруга або прискорюється серцевий ритм.

Інтуїція – це та психологічна функція, котра передає суб’єктові сприйняття несвідомим шляхом.

Предметом такого сприйняття може бути все – і зовнішні, і внутрішні об’єкти або їх поєднання.

Особливість інтуїції полягає в тому, що вона не є ні відчуттєве сприйняття, ні почуття, ні інтелектуальний висновок, хоч вона може проявлятись і в цих формах. При інтуїції який-небудь зміст представ перед нами як готове ціле, без того, щоб ми спочатку були в стані вказати або розкрити, яким чином цей зміст утворився.

Суб’єктивна(сприйняття несвідомих психічних даних, які мають, по суті, суб’єктивне походження)Об’єктивна(сприйняття фактичних даних, базованих на сублімінальних сприйняттях, отриманих від об’єкта, і на сублімінальних почуттях)Абстрактна(передає сприйняття ідеальних зв’язків)Конкретна(передає сприйняття, яке стосується фактичної сторони речей)

Педагогічна інтуїція не випадкове явище, а закономірний і важливий компонент творчої діяльності педагога, його педагогічної культури, яка виступає як засіб оперативного коректування педагогічного задуму.

Вищим проявом інтуїції є інтелектуальна (творча) інтуїція, вона виникає в людини тільки на рівні вищого прояву майстерності, коли є вже глибокі знання свого предмета і необхідний досвід, коли необхідна інформація виводиться з-під контролю свідомості, витісняється автоматизму, відпускається в підсвідомість.

В межах філософії інтуїція розглядається лише як продукт пізнавальної діяльності людини. Вивчення конкретних механізмів рішення пізнавальних завдань не складає задачі філософії, це завдання, в першу чергу, психології. Вчені розглянули свої поняття інтуїції:Декарт - прямий, безпосередній розсуд істини, на відміну від опосередкованого, розумового пізнання; вищий шлях інтелектуального пізнання, у процесі якого людина одночасно мислить і споглядає; це поняття ясного й уважного розуму, настільки просте і чітке, що воно не залишає жодного сумніву в тому, що ми мислимо, або, що одне і те ж, міцне поняття ясного й уважного розуму, породжене лише природним світлом розуму;Спіноза (XVII ст.)- інтелектуальна, розумова діяльність, що дає розуму можливість безпосередньо схоплювати зміст загальних понять, що виражають справжні властивості речей, їх сутність;І. Кант - споглядальну дію до початкової ланки процесу пізнання, яка рухається потім до понять і завершується ідеями;

Інтуїція зазвичай проявляється в нерозривному зв'язку з особливим станом підйому духовних і фізичних сил. В процесі інтуїтивного розуміння відбувається підвищення функціональної активності всіх аналізаторів (органів почуттів), внаслідок чого поліпшується пам'ять. Це перегукується з відомим закликом «мислити в сторону», що містяться у висловах таких великих вчених, як Лагранж, Адамар, Ейнштейн, Вертгаймер і ін.

Здатність до прогнозування, умінню вгадати, передбачити всі ті ситуації, що можуть виникнути в ході педагогічної діяльності;Здатність до педагогічної імпровізації, нестандартному, несподіваному підході до організації навчально-виховного процесу;Евристичне мислення, швидку орієнтацію, гостру спостережливість, чіпку пам'ять, бездоганну логіку;Широта асоціацій, легкість асоціювання окремих понять;

Успіх виникнення інтуїтивного рішення залежить від того, наскільки удалося дослідникові звільниться від шаблонів, переконатися у непридатності раніше відомих шляхів і разом з тим скоротити захопленість задачею. У своєму розвитку творча ініціатива проходить кілька етапів.

Англійський учений Г. Уоллес виділяє 4 стадії:·підготовка (охоплення максимально можливої розмаїтості елементів знання),·дозрівання (переоцінка цінностей знання),·осяяння (проривши в незнане),·перевірка.

Інтелектуальна інтуїція - це здатність розуму, яка дозволяє прийти до свідомості безумовної необхідності продуктивної діяльності «Я».Чуттєва інтуїція - за М. Бунге, має наступні форми: 1. Інтуїція як сприйняття (виражається в процесі швидкого ототожнення предмета, явища або знака, ясне розуміння значення або знака, здатність до інтерпретації),2. Інтуїція як уява ( здатність утворення метафор, творча уява).