Лісова пісня

Весна — розквіт, пробудження

Пізнє літо — Лукаш сватає Килину (занепад)

Осінь - Килина просить Лукаша покинути ліс і повернутися в село. Він не погоджується. Килина йде геть. Аж тут з-за берези виходить легка, прозора постать Мавки і схиляється над Лукашем. Нявка ні в чому не звинувачає Лу­каша. Твір закінчується ремаркою, що сприймається як вірш у прозі (прозріння)

Зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах

Оспівування краси людських взаємин, пориву до щас­тя, незбагненної сили великого кохання

Драма-феєрія (твір, у якому реальне поєднано з фантастичним, є каз­кові персонажі)

МодернізмТечія: неоромантизм

Цей твір був написаний всього лише за 12 днів липня у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

Різновид злого духа, що падає з неба, немов вогняна комета, та відвідує людей, набуваючи вигляду рідних, коханих. Перевтілившись у чужий образ, перелесник міг вступати в подружнє життя з людьми. Існує народна приказка «дістати перелесника», яка означає «втратити розум через пристрасть».

Так давні міфи слов’ян називають дитину, яка померланехрещеною. Як і русалка, це демонічна істота. За народними переказами, живуть потерчата переважно на озерах або болотах. Ходять у темряві з каганчиками, що то спалахують, то гаснуть – таким чином потерчатазаманюють людей у багнюку.

Злий дух, утілення водної стихії, який має вигляд діда, укритого водоростями, з довгою бородою і хвостом.

Персонажпівденнослов’янськоїдемонології, підступнабогиня водойм, символспокуси, небезпеки, якачатує на людину у воді.Згідно з народнимивіруваннями,русалками ставалидівчата, які потонулиабо померли передшлюбом.

Міфологічний образ дуже старого діда із закуйовдженим волоссям, який усіляко шкодить людям; його основна функція – охороняти дрібних звірів від мисливців та хижаків