Тіні забутих предків

Тема

Зображення життя гуцулів на межі ХІХ-ХХ ст.; відтворення поетичного світу давніх гуцульських традицій, міфологічного світосприйняття і світовідчуття гуцулів;

Проблематика

Життя і смерті

Вічності й сили кохання

Вірності та зради

Сенсу життя та щастя людини

Язичництва і християнства

Система персонажів

Міфічні

щезник

«На камені, верхи, сидів щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру».

чугайстир

«Він був без одежі. М’яке темне волосся покривало все його тіло, оточувало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді й звисало на грудях…"

нявка

«Він бачив перед собою Марічку, але йому дивно, бо він разом з тим знає, що то не Марічка, а нявка.

той, що у скелі сидить

Реальні

Іван Палійчук

«Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню».

Марічка Гутенюк

“Марічка обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба,– співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з’являлись — не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах."

Палагна

«На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона, курила люльку, носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало в неї стільки намиста, що челядь із заздрощів аж розсідалась».

мольфар Юра

«Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар [злий дух, чаклун]. У своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржинки (худоби) й людини, його боялись, але потребували всі».

Автор: Михайло Коцюбинський

Рік написання: написана під враженням перебування М. Коцюбинського на Гуцульщині в 1911 році.

Конфлікт

між родами Палійчуків і Гутенюків (Іван – кохання — Марічка);

людини з дикою гірською природою (Іван – злі духи та істоти);

людини із власним «я» (роздвоєність Івана);

людини з людським буттям (Іван – смерть)

Ідея

гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів;

засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами