Божественна комедія

Через поширений прийом у літературі – мандрівку в загробному світі – зображено шлях людини до морального вдосконалення. Найважливішою художньою особливістю Дантової поеми стає те, що мандрівником є сам поет, а не його герой. На допомогу в мандрівці митцеві приходить його улюблений античний поет Вергілій, і вони разом долають кола пекла і чистилище. Насамкінець Вергілій, передавши Данте його коханій – Беатріче, дає можливість поету перенестися в рай.

Дев’ять кіл пекла. З усіх частин «Божественної комедії» найяскравіше змальоване «Пекло». Напис над брамою пекла «Залиште сподівання всі, хто сюди входить» символізує невідворотність пекла для грішників. Пекло має дев’ять кіл, у кожному з яких мучаться грішники відповідно до вчинених гріхів.

Образність і символічність як основні риси поеми. Пісня перша в поемі Данте – це зав’язка всієї «Божественної комедії». У ній порушено проблему пошуку правильного шляху і для кожної людини особисто, і для Італії, і для людства загалом. Данте заблукав у дрімучому лісі, що є втіленням земного життя. Його душа має пройти три сфери: пекло, чистилище, рай.Майже кожен образ має кілька значень. На шляху поета йому переходили дорогу леопард, лев і вовчиця. Леопард уособлює хтивість, облуду (політичні супротивники Данте), лев – погорду, насильство, тиранію (король Франції), вовчиця – корисливість (римська церква).

Народився у Флоренції у шляхетній родині. Точна дата народження Данте невідома: за різними джерелами він народився в 1265 р. між 14 травня і 13 липня. Про освіту Данте теж мало відомостей, є припущення, що він навчався вдома. Також, відомо, що він навчався у Болонському університеті, але не закінчив його.У 1295-1296 рр. Данте Аліг’єрі заявив про себе і як громадський, політичний діяч, брав участь у роботі міської ради. У 1300-му його обирали членом колегії шести пріорів, яка управляла Флоренцією. У 1298 він одружився з Джеммою Донаті, яка була його дружиною до самої смерті, але ця жінка завжди грала скромну роль у його долі. У них було троє дітей.

Данте з не меншою майстерністю описує небеса раю. Тут і Місяцеве небо, де автора зацікавили плями на Місяці, які народна фантазія передає, як постать Каїна з оберемком хмизу на плечах. Тут і Меркурієве небо, і Венерине небо, де перебували духи велелюбних. Четверте небо — небо Сонця, де перебувають духи вчених, філософів, богословів. На Марсовому небі Данте узрів духи військових. На сьомому, Сатурнівому, небі були духи споглядальників, які вирішують проблему призначення долі наперед. З висоти восьмого, Зоряного, неба поет побачив Землю здалеку як "нікчемну крапку із морів та гір, геть сповнену всю дикощів пихатих". На Зоряному небі Данте і Беатріче спостерігали тріумф Христа, оточеного "яскравим сяйвом дужним".

Сам автор назвав своє творіння «La Commedia» (Комедія). В ті часи було прийнятим називати роботи, які написані не латиною, а народною мовою — «комедіями». Перші друковані видання з сучасною назвою «Божественна комедія» були випущені у Венеції приблизно через двісті років після смерті Данте Аліг'єрі.