суспільно-політичні течії

Марксизм

Представники демократичних сил критикували положення марксизму череззокрема: перебільшення
ролі соціальних протиріч, класової боротьби й насильства; заперечення можливості еволюційного шляху розвитку суспільства; романтизація та перебільшення історичної ролі пролетаріату; відкидання загально-людської моралі

Філософське, економічне й
політичне вчення, основоположниками якого
в середині XIX ст. були К. Маркс і Ф. Енгельс.
К. Маркс і Ф. Енгельс розробили філософський
«діалектичний матеріалізм», висунули ідеї щодо
«матеріалістичного розуміння історії», економічних
законів розвитку капіталізму, теорію класової бо-
ротьби, теорію пролетарської — соціалістичної ре-
волюції та переходу до комуністичного суспільства.

Мало 3 основні теорії: 1. теорія класів і класової боротьби, 2. теорія капуталізму , 3. теорія суспільно-економічних формацій

Соціалізм

Це сукупність ідей і поглядів, спря-
мованих на встановлення такого суспільно-еко-
номічного ладу, де існують: колективна власність
(приналежна державі, виробничим колективам
тощо) і справедливий, з погляду соціалістів (най-
частіше — зрівняльний), розподіл матеріальних
благ; 2) соціально-економічна та політична
система, яка стверджувалася в Росії після біль-
шовицького перевороту 1917 р. і надалі в СРСР
(до початку 1990-х років) та деяких інших країнах
Східної Європи, Азії, Латинської Америки

декларація соціалістичних ідей не відповідала
реаліям життя, супроводжувалася порушенням
прав і свобод громадян, репресіями. Економічний
розвиток гальмувався, посилювалось технологіч-
не, соціальне відставання від розвинених країн
Заходу. Кризові явища в соціалістичних країнах,
що наростали, та розпад СРСР у 1991 р. призвели
до повалення соціалістичного устрою в Європі та
ряді країн Азії.

Основна мета- створення соціалістичної держави

Основні потреби- встановлення суспільної властності на засоби виробництва

Шлях досягнення мети- РЕВОЛЮЦІЯ

Консерватизм

Сукупність різноманітних ідейно-політичних
і культурних течій, які спиралися на ідею традицій і спадкоємності в соціальному й культурному житті.
Для нього характерні:

-прихильність до існуючих і сталих соціальних систем, норм і порядків;

-неприйняття революцій і радикальних реформ;

-відстоювання еволюційного розвитку.

Представниками були аристократична та феодальна знать, були прихильниками стабільності суспільства

Основна мета-збереження порядків

Основні вимоги-збереження і укріплення устоїв суспільства

Досягання цілей (шляхи)- уміренні реформи