Сімейні правовідносини
Основу сімейних правовідносин становлять немайнові особисті відносини.
У сімейному праві особисті права не пов‘язані з майновими, але вони посідають
чільне місце в усій системі правовідносин.
Сімейні правовідносини – це наслідок
застосування до конкретних відносин у сфері шлюбу і сім‘ї норм шлюбносімейного законодавства; також суспільні відносини, врегульовані нормами сімейного права, що виникають із шлюбу, споріднення, всиновлення або іншої форми влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків.
Сімейне право традиційно вважається тією сферою права, яка важко
піддається гармонізації та уніфікації, оскільки правове регулювання сімейних
відносин міцно пов‘язано з існуючою в кожній державі релігією, мораллю і
звичаями. Сучасне сімейне право відчуває значний вплив інтеграції держав та
ІТ-права на сімейні правовідносини.
Можна виділити основні особливості сімейних правовідносин: суб‘єктами
сімейних правовідносин є особи, що пов‘язані відносинами шлюбу (подружжя), спорідненості (батьки і діти, усиновлювачі та усиновлювані); сімейні відносини виникають не лише з прямої вказівки закону, а й за згодою сторін; сімейні відносини мають, як правило, тривалий характер; сімейні відносини в
залежності від їхнього змісту можуть поділятися на майнові та особисті
немайнові.
подтема
До елементів сімейних правовідносин належать суб‘єкти, об‘єкти, зміст.
Для суб‘єктів сімейних правовідносин характерною ознакою є наявність
правоздатності і дієздатності.
З розвитком ІТ технологій та ІТ права, між членами сім‘ї існують певні відносини, пов‘язані з
наявністю інтелектуальної власності, розробкою та використанням вебсайтів,
соціальних мереж, з Інтернет бізнесом, відкриттям програмного бізнесу,
реєстрацією авторських прав на програму, тощо.
