Сутність процесу виховання. Сучасні підходи до виховання.
Сучасні підходи виховання
Індивідуальний підхід
Психологічний
Педагогічний
Особистісно-орієнтований підхід
Суб'єкт-суб'єктного підходу
Гуманістичний підхід
Традиційний підхід
Самовиховання
Етапи
з'ясування педагогами ставлення учнів до процесу самовиховання
поява в учня прагнення до самовдосконалення
початок систематичної роботи учня над собою у процесі реалізації програми самовиховання
Спеціальні прийоми роботи
самопереконання
самонавіювання
самопідбадьорювання
самозаохочення
самопримус
самоаналіз
практичні прийоми "оцінювання прожитого дня"
"правила моєї поведінки".
самозобов'язання
"упізнай себе"
"самохарактеристика" і "взаємо характеристика".
За Сухомлинським
За самою своєю суттю самовиховання передбачає віру людини в людину, звертання до честі й гідності людини. Педагогічне керівництво самовихованням - це насамперед відносини між педагогом і вихованцем, пройняті глибокою взаємною вірою в добрі наміри".
Перевиховання
Виправлення
Виправити людину - означає сформувати в неї установку на виправлення і суспільно корисні мотиви поведінки, виробити життєву перспективу, розвинути позитивні інтереси, виховати здорові потреби.
Етапи
1.підготовчий
2.початковий
3.переломний
4.завершальний
Спецефічні принципи
Поєднання переконання з примусом.
Гуманне ставлення до важковиховуваних учнів.
Об'єктивне ставлення до важковиховуваного учня у процесі його перевиховання.
Ставлення до важковиховуваного учня, як і до всіх школярів.
Педагогічний вплив на важковиховуваного учня в неефектному стані.
Випереджувальне формування позитивних якостей, а не боротьба з недоліками.
Провідна роль наставника у перевихованні.
Шляхи підвищення ефективності виховання.
Організацію виховних центрів: створення музеїв
Органічне поєднання завдань, вирішуваних школою, з потребами довкілля.
Створення в школі морально-психологічного клімату поваги до знань
Підбір раціонального змісту виховання відповідно до його мети і рівня вихованості колективу й окремих учнів
Розумне співвідношення між інформаційними методами впливу на учнів і залученням їх до різних видів діяльності
Своєчасне здійснення виховних заходів, акцентування уваги на профілактиці негативних явищ в учнівському середовищі
Використання різноманітних форм і методів виховного впливу
Підвищення емоційності виховних заходів.
Створення умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів
Подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до учнів
Виховання
соціалізація
формування
Це одна з головних суспільних функцій, через яке передається та засвоюється соціально цінний досвід поколінь.
Процес виховання. (Виховний процес є двостороннім, тобто у ньому обов'язкова участь і взаємодія учителя-вихователя та вихованця.)
Компоненти
цільовий
стимуляційно-мотиваційний
змістовий
операційно-діяльнісний
контрольно-регулювальний
оцінно-результативний
За критерієм зв'язку і залежностей між компонентами:
1.проектування процесу;
2.визначення змісту виховання;
3.форми, методи регулювання міжособистісного спілкування;
4.контроль і підведення підсумків.
За критерієм послідовності етапів і відповідних педагогічних дій:
1.ознайомлення із загальними нормами і вимогами;
2.формування відносин;
3.формування поглядів і переконань;
4.формування спрямованості особистості.
Об'єктивні чинники
Суб'єктивні чинники
Рушійні сили(суперечності) найважливішим чинником є профілактична робота щодо запобігання цим суперечностям.
Внутрішні
суперечність між зростаючими соціально значущими завданнями, які потрібно розв'язати вихованцю, і можливостями, що обмежують спрямовані на їх розв'язання його вчинки та дії.
суперечність між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями вихованця.
Зовнішні
зіткнення організованого виховного впливу школи зі стихійним впливом на школярів зовнішніх обставин. ( вуличні підліткові групи, низькопробні твори масової культури)
неоднакове ставлення до учнів учителів
досвід негативної поведінки, їх постійними конфліктами з педагогами, однокласниками, батьками.
Етапи процесу виховання
визначення сукупності рис і властивостей особистості (певного ідеалу), які слід сформувати у вихованця.
вивчення індивідуальних особливостей вихованця (колективу), його позитивних рис, недоліків у характері й поведінці, а також рис, які перебувають на стадії зародження.
спонукання учнів до самостійної роботи з розвитку особистості.
реалізація програми виховання, тобто запланованих виховних заходів, що передбачає залучення вихованців до різних видів діяльності.