Підготовка і ухвалення управлінського рішення

орієнтувальний етап: виявлення проблемної ситуації і визначення мети рішення

інформаційний етап: збирання, обробка та аналіз інформації з проблеми, а також визначення тих обмежень, що залежать від самого керівника і від конкретної ситуації

етап вироблення й ухвалення рішення

вироблення критеріїв прийняття рішення (економічність, надійність, оперативність, тощо)

формулювання набору альтернативних рішень з можливим залученням виконавців майбутнього рішення

оцінка альтернативних рішень за ступенем їх переваг, недоліків і можливих наслідків

вибір оптимального рішення (актуальним при цьому є співвідношення двох параметрів: часу, протягом якого необхідно прийняти рішення і якості управлінського рішення)

організаційний етап: доведення прийнятого рішення і термінів до виконавців, призначення відповідальних, інструктаж, організація взаємодії

контролюючий етап: облік і контроль виконання рішення

передача завдань чи діяльності зі сфери дій керівника підлеглому

алгоритм процесу делегування повноважень

підготовка підлеглого

пояснення завдання

пояснення, як вирішувати завданя і що робити

доручення підлеглому подальше виконання завдання під наглядом, коригуючи при цьому його дії

передача співробітнику роботи повністю й надалі здійснювання лише контролю за виконанням

Правила делегування

делегувати повноваження треба тому, хто може і хоче виконувати частину повноважень;

делегують не тільки обов’язки, але й права та повноваження;

без вагомих причин не слід втручатися в робочий процес

контролюють лише кінцеві результати дорученої справи

делегують завдання по можливості повністю, а не у вигляді ізольованих завдань

Типи керівників

керівник, який прагне досягти успіху в діяльності, вважає себе покликаним вести за собою виконавців рішення; він не боїться ризику, позитивно мотивований, активний, вважає себе значущим у своїх власних очах і очах підлеглих

керівник орієнтується більше на себе, ніж на групу виконавців, прагне індивідуального прийняття рішення, до ризику ставиться занадто обережно, уникає його

негативно мотивований керівник, який уникає самостійності, ризику; боїться приймати рішення, як правило, намагається зняти із себе відповідальність, не є лідером

керівник, який не здатний до активної роботи, має невротичні тенденції в поведінці, уникає контактів з керівництвом і підлеглими, обходить ситуацію, де потрібні активність, самостійність, ризик, професійно непридатний до управлінської роботи

стилі ухвалення рішення керівником

керівник приймає рішення одноосібно

умови застосування: достатня кількість знань та інформації; обмеженість у часі

керівник збирає інформацію, і тільки потім приймає рішення одноосібно

умови застосування: недостатньо інформації для прийняття рішення; інформацію можна отримати від підлеглих

керівник консультується з підлеглими індивідуально, а потім приймає рішення одноосібно

умови застосування: інформації недостатньо, проте її легко отримати від підлеглих; думка підлеглих є важливою для керівника; групове обговорення є недоцільним

керівник консультується з усією групою, а потім приймає рішення одноосібно

умови застосування: інформації недостатньо, проте її легко отримати від підлеглих; думка підлеглих є важливою для керівника; позитивні взаємини у колективі

керівник обговорює проблему з групою і рішення приймається спільно

умови застосування: недостатньо інформації; оптимальне рішення може залежати від позиції окремих людей, керівник разом з групою бере участь у обговоренні проблем; кожне із декількох альтернативних рішень могло б вирішити проблему

чітка мета, тобто рішення повинно формулюватися зрозуміло, аби у підлеглих не виникли подвійні тлумачення чи сумніви

обґрунтованість і несуперечливість, тобто рішення повинно бути всебічно погодженим як із внутрішніми, так і зовнішніми обставинами, а також із попередніми і майбутніми рішеннями

правочинність, рішення повинне спиратися на вимоги законів, вказівки й розпорядження керівника та враховувати обов’язки та права керівника і підлеглих

конкретність, рішення повинне мати адресата, терміни виконання, відповідати на запитання: що, кому, коли, де і протягом якого терміну зробити

своєчасність та ефективність, рішення повинне бути найоптимальнішим із можливих щодо очікуваного результату

за ступенем впливу на майбутнє організації

стратегічні – визначають основні шляхи розвитку організації, залежать від зовнішніх обставин, є ініційованими

тактичні: визначають конкретні способи досягнення стратегічний цілей; конкретизують вказівки, що надходять зверху і є запропонованими

за масштабами

глобальні: стосуються всієї організації

локальні: стосуються якоїсь частини або сторони діяльності організації

відповідно до часового охоплення

перспективні: наслідки проектуються на тривалий період часу

поточні: орієнтовані на запити сьогоднішнього дня

за тривалістю періоду реалізації

довготривалі

середньотривалі

короткотривалі

за ступенем обов’язкового виконання

директивні: приймаються вищими органами управління, обов’язкові для виконання

рекомендаційні: виконання бажане, але не обов’язкове

орієнтуючі: призначені для суб’єктів, незалежних від тих, хто ці рішення приймав

за функціональним призначенням

організаційні: вибір повинен зробити сам керівник, щоб виконати свій посадовий обов’язок

координуючі: розподіл поточної роботи серед виконавців; оцінка результатів діяльності

регулюючі: визначають спосіб здійснення тих чи інших дій у конкретних ситуаціях (відображається у правилах, розпорядженнях, інструкціях)

активізуючі: спрямовані на активізацію діяльності виконавців;

контролюючі: підбивають підсумки виконання вище зазначених видів рішень

за способом прийняття

інтуїтивні: в основі лежить здатність керівника вгадувати, передбачати, припускати; приймаються за умови дефіциту часу; великий ризик помилок; є винятком, а не правилом

адаптаційні: ґрунтуються на загальних знаннях, здоровому глузді, професійному досвіді; виконання дій, що мали успіх у минулому в аналогічній ситуації; прості і оперативні в прийнятті;

залежно від кількості учасників

одноосібні: є кращими за умови дефіциту часу; за низької кваліфікації співробітників; за наявності конфліктної ситуації

колективні: консультативні (особи, які приймають рішення, радяться з підлеглими або експертами; роблять власний вибір, враховуючи їх рекомендації); спільні (приймаються завдяки взаємній згоді всіх учасників); парламентські (приймаються більшістю причетних до них учасників)

за широтою охоплення

загальні: стосуються однакових для всіх проблем; вносять у діяльність організації елемент стабільності

спеціальні: стосуються вузьких проблем, властивих одному підрозділу або групі

з погляду зумовленості

запрограмовані: приймаються у стандартних, регулярно повторюваних ситуаціях; кількість можливих альтернатив обмежена

незапрограмовані: приймаються в нових, неординарних ситуаціях; вимагають творчого підходу, глибоких знань, досвідунезапрограмовані: приймаються в нових, неординарних ситуаціях; вимагають творчого підходу, глибоких знань, досвіду