a Natasha Sologub 3 éve
527
Még több ilyen
Фразеологізм – це стійке словосполучення, яке ще називають фразеологічним зворотом чи крилатим висловом. Через те, що фразеологізм найчастіше неможливо перекласти дослівно (втрачається сенс), серед іноземців можуть виникати труднощі перекладу і розуміння. З іншого боку, такі фразеологізми надають мові яскраве емоційне забарвлення.
Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури (на городі бузина, а в Києві дядько; трошки гречки, трошки проса, трошки взута , трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки (скільки літ, скільки зим).
Письменники та поети не тільки використовують народні фразеологізми у своїх творах, а є й авторами нових фразеологізмів. Деякі з таких фразеологізмів стали настільки поширеними, що ніколи не здогадаєшся, що вони є саме авторськими.
Фразеологізм «Каменярі»
Назва поезії І. Франка, написаної 1878 р. у в’язниці. У цьому вірші поет створив титанічні образи «каменярів на шляху поступу» — відважних, самовідданих борців за щасливе майбутнє людства. Великим Каменярем називають самого Івана Франка.
Фразеологізм «А братія мовчить собі, витріщивши очі»
Тлумачення фразеологізма. Поет засуджує пасивність людей — свідків тяжких злочинів: загарбницьких воєн, братовбивства, підступів… Наведені слова стали образним визначенням байдужості, малодушності, житейської філософії невтручання в «чужі» справи.
Приклад фразеологізма. Цитата зі вступної частини поеми (комедії) Т. Шевченка «Сон».
Кожна мова має свої фразеологізми. В українській мові дуже багато таких запозичень з грецької, французької, англійської, польської мов.
За злитістю компонентів (слів), які входять до складу стійких фразеологічних сполучень, фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.
Фразеологічні сполучення – це такі стійкі словосполучення, загальне значення яких повністю випливає із значення тих слів, які входять до їх складу: порушити питання, здобути перемогу, приступити до роботи.
Фразеологічні єдності – це такі стійкі словосполучення, загальне значення яких лише частково пояснюється значеннями тих слів, що входять до їх складу: крапля в морі (мало), пороху не нюхати (не мати досвіду), заливатися слізьми (невтішно плакати).
Фразеологічні зрощення – це такі стійкі словосполучення, значення яких не випливає із суми значень складових його слів, їх семантична самостійність втрачена повністю. Наприклад: водити за ніс – обманювати; брати під обстріл – критикувати; зарубати на носі – критикувати; на ноги поставити – виховати до дорослого віку.