Синтаксис

Словосполучення - це смислове й граматичне об'єднання двох або кількох повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв'язку: святковий день, сумлінно працювати, грона винограду.Словосполучення не ототожнюється ні зі словом, ні з реченням.

За будовоюПростіСкладніУтворюються з двох (зимові канікули, підготовка до іспиту, яскраве сонце) чи з кількох повнозначних слів із залежною семантично неподільною частиною (дитина років п'яти, люди літнього віку, більш здібний учень, взуття великого розміру, дівчина з блакитними очима, бути скупим).Утворюються поширенням компонента простого словосполучення: поговорити з учителем групи продовженого дня, тримати в міцних руках.

Типи синтаксичного зв'язку№ТипСутністьМорфологічне вираження компонентів1УзгодженняФорми словозміни залежного слова уподібнюються до форм головного слова: дніпровськісхили, велику групу, сильним вітром, чистого вікна.ГоловнеІменник, займенник (співвідносний з іменником), субстантивоване словоЗалежнеПрикметник, дієприкметник, займенник (співвідносний з прикметником),числівник2КеруванняГоловне слово вимагає від залежного певної вімінкової форми, яка не змінюється незалежно від форми головного слова: зустрічати товариша, зустрів товариша; зустріли товариша; глибини океану, у глибинах океану; гаптований золотом, на гаптованому золотом, гаптованого золотом.Іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, дієслово, категорія стануІменник,займенник, субстантивоване слово3ПриляганняЗалежним виступає повнозначне слово, позбавлене форм словозміни: дуже радий, ішов пішки, готовий працювати, співають ідучи.Дієслово, прислівник, слова категорії стану, іменник, прикметникПрислівник, дієприслівник, інфінітив, ідіоми 

Морфологічне вираженняПриклади1.Іменниковіщира бесіда, ручка дверей, моє щастя, пожовкле листя, уміння промовляти2.Прикметниковібілий від снігу, вдячний учителю, дуже сильний, залежний від усього, змушений відмовити3,Числівниковідвоє учнів, кілька книжок, один з нас, до п'яти кілограмів, одна друга площі4.Займенниковідехто з нас, хтось із однокласників, щось інше, кожний з них, я з тобою.5.Дієслівнішанувати батьків, навчився грати, вітатися ґречно, піклується про мене, ішла берегом6.Прислівниковіблизько до школи, рано вранці, удвоє довша, дуже голосно, зовсім недавно

Не є словосполученнями:-        сполучення підмета і присудка: прийшла весна, забіліли сніги, гудуть вітри, зійшло сонце;-        сполучення відокремлених членів речення з пояснюваним словом: річка, швидка і стрімка, крига, гладенька й міцна;-        фразеологізми: байдики бити, впадає в око, голову сушити;Хоч фразеологізми й не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці, проте можуть входити до складу синтаксичного словосполучення як один із його компонентів: сушити собі голову, рукою подати до школи, припнути язика з переляку.-        форми ступенів порівняння прикметників і прислівників: більш підготовлений, найбільш говіркий, більш докладно;-        форми майбутнього часу і наказового способу дієслів: буду говорити, будемо слухати, будуть вчити, нехай прочитають;-        сполучення повнозначних слів із службовими: край лісу, поблизу школи, перед учнями, давай напишемо;-        сполучення іменних частин мови з дієсловами – зв’язками: буду студентом, стане журналістом;-        слова, поєднані сурядним зв’язком: батько й мати, ніч і день, схилився та й дивиться;-        синтаксично нерозкладні сполучення слів та словоформ: перше вересня, усі ми.