КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Чавун - сплав заліза з вуглецем. Вміст вуглецю в чавуні від 2,14% і до 6,67%, решта – залізо, домішки і легуючі добавки.

Ста́ль, або кри́ця, — сплав заліза з вуглецем, який містить від 0.02 до 2,14 % вуглецю і домішок (кремній, марганець, сірка, фосфор та гази).

Кольоро́ві мета́ли — це промислова назва всіх металів, крім заліза та елементів його групи. Зазвичай ознакою кольорового металу був його специфічний колір, відмінний від темно-сірого, наприклад, білий (алюміній, срібло), жовтий (золото), червоний (мідь) тощо.

Антифрикці́йні спла́ви (грец. αντι — проти і лат. frictio — тертя) — сплави, що характеризуються низьким коефіцієнтом тертя, значною зносостійкістю і достатньою міцністю, доброю припрацьовуваністю, корозійною стійкістю, відсутністю схоплювання з поверхнею контакту.

Металокера́міка — штучний матеріал, що являє собою гетерогенну композицію металів або сплавів з неметалами (кераміками).Інші назви: кермети, кераміко-металічні матеріали, спечені антифрикційні матеріали.Металокераміки поєднують важливі конструкційні та експлуатаційні властивості металів і неметалів. Вони мають велику міцність, високу зносо- й теплостійкість, антикорозійні властивості. 

Пластмаси(пластичні маси), пластики — штучно створені матеріали, основою яких є полімер, що перебуває під час формування виробу у в'язкорідкому чи високоеластичному стані, а під час експлуатації — в склоподібному чи кристалічному стані.

Гу́ма — продукт вулканізації композицій на основі каучуку.

Деревина́  - анізотропний волокнистий матеріал , отриманий з дерев.

Скло (неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти.

Кера́міка — неорганічні, неметалічні тверді вироби, підготовлені дією тепла з наступним охолодженням. Керамічними називають вироби і матеріали, що одержуються внаслідок спікання глин й їхніх сумішей з мінеральними додатками, а також оксидів і їхніх сполук.

КОМПОЗИЦІ́ЙНІ МАТЕРІА́ЛИ – матеріали з новим корисним комплексом фізико-механічних та експлуатаційних властивостей, утворені поєднанням двох і більше компонентів, які мають межі розподілу та різняться хімічним складом, структурою і фізико-хімічними характеристиками.