"Я(Романтика)"

Композиція

Пролог (лірико-романтичний зачин)

Три частини - три різні фронтові ситуації

Главная тема

Ідейно-художній аналіз

Рід

Епос

Жанр

Новела

r

Стильові ознаки новели «Я (Романтика)» 1. Розповідь від першої особи. 2. Драматизм. 3. Внутрішні монологи героя. 4. Відсутність безпосередньої авторської оцінки. 5. Лаконізм. 6. Виразні художні деталі. 7. Глибокий психологізм. 8. Відмова від традиційного описового реалізму. 9. Часові зміщення. 10. Зіткнення віддалених епізодів. 11. Історичні алюзії, асоціації (термін «версальці» тощо) з метою поставити революцію в контекст визначних подій світової історії. 12. Змістове згущення. 13. Символічний зміст образів, деталей. 14. Своєрідність зорового та звукового тла подій. 15. Засоби поетичного синтаксису.

Тема

протистояння добра і зла в душі героя, його роздвоєність

Ідея

вимріяне майбутнє не може наблизити людина з роздвоєним «я», ціною злочину його не побудувати.

Система образів

Главная тема

Проблематика твору

Добра і зла

Падіння і деградації людини-фаната

Гуманності і фанатичної відданості ідеї

Автор М. Хвильовий

подтема

подтема

подтема

Аудіотекст новели

подтема

Присвята: "Цвітові яблуні"

Цікаво!

r

М. Хвильовий присвятив новелу «Я (Романтика)» «Цвітові яблуні» М. Коцюбинського. По-перше, М. Хвильовий-прозаїк був пильним учнем М. Коцюбинського. По-друге, у «Цвіті яблуні» теж виведено персонаж із роздвоєною свідомістю; це письменник, який, переживаючи трагедію смерті власної дитини, одночасно відчуває й муку батьківських почуттів, і роботу письменницької пам’яті. Для нього навіть момент смерті дитини стає творчим матеріалом — поза контролем свідомості, поза його волею. Він страждає, зневажає себе, але не владен будь-що змінити. Однак торжествує в цій трагедії творча, життєстверджуюча сила. Письменник розкриває глибини підсвідомості персонажа. Але при цьому показує, що він сам несе повну відповідальність за вчинене. Його вибір був свідомим, і злочин його непрощенний.

Збірка "Сині етюди" (1923 рік)