Підсумок 1 розділу^

Поняття про штучний інтелект, інтернет речей, Smart-технології та технології колективного інтелекту.

Уже сьогодні технології колективного інтелекту використовуються в корпоративному управлінні, у бізнес-плануванні, у сфері фінансів, політиці, соціології для генерації ідей, для прогнозування розвитку, визначення стратегій дій тощо. Результатом діяльності колективного інтелекту, наприклад, є Вікіпедія, статті для якої можуть підготувати будь-які користувачі. Широке розповсюдження сьогодні мають і віртуальні професійні спільноти, форуми тощо.

Популярними сьогодні стають так звані «розумні речі», або Smart­речі (англ. Smart — розумний, енергійний, кмітливий). Наприклад, гаджети, які зручно носити з собою, мають невеликі розміри і незначну масу — «розумний» годинник, фітнес-трекери, смарт-окуляри, гнучкі екрани .

Інтернет речей (англ. Internet of Things, скорочено IoT) — це глобальна мережа підключених до Інтернету речей — пристроїв, оснащених сенсорами, датчиками, засобами передавання сигналів. Ці цифрові пристрої можуть сприймати датчиками різноманітні сигнали з навколишнього світу, вступати у взаємодію з іншими пристроями, обмінюватися даними з метою віддаленого моніторингу за станом об’єктів, аналізу зібраних даних і прийняття на їх основі рішень. Прикладом можуть бути гаражні двері, кавоварки, телевізори, мобільні телефони, відеокамери, датчики світла та температури тощо.

Штучний інтелект — це область інформатики, яка займається розробкою інтелектуальних комп'ютерних систем, інтелектуальних комп'ютерних програм, які імітують роботу людського розуму.

Проблеми інформаційної безпеки

У зв’язку зі зростаючою роллю інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному суспільстві проблема захисту даних від втрати, викрадення, спотворення або пошкодження даних потребує посиленої уваги. Вирішення цієї проблеми сприяє забезпеченню інформаційної безпеки як окремої особистості, організації, так і всієї держави.

Інформаційна безпека — це стан захищеності систем передавання, опрацювання та зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність даних.

Також під інформаційною безпекою розуміють комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності даних від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, внесення змін чи знищення.

Системи електронного урядування.

Електро́нне урядува́ння — спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій.

Інтернет-маркетинг та інтернет-банкинг

Маркетинг (англ. market – ринок) – процес просування та реалізації ідей, товарів і послуг.

Сучасні інформаційні технології використовуються і для здійснення доступу до своїх розрахункових рахунків клієнтами банків. Їх називають інтернет­банкінгом (е-банкінгом).

Професії майбутнього – аналіз тенденцій на ринку праці.

Звісно, що професії майбутнього це ті професії, які пов'язані з IT- сферою. Також, це ті сфери, які пов'язані з допомогою людям, юридичні професії, та дипломатичні.

Навчання в Інтернеті

Інтерне́т-осві́та — освіта, що здійснюється з використанням ресурсів та технологій глобальної мережі Інтернет. У відношенні до поняття дистанційна освіта є видовою відмінністю, більш суворо регламентує техніко-технологічну специфіку навчання — використання мережі Інтернет (дистанційно можна навчатися не тільки через Інтернет, але і за допомогою локальних мереж, відеозв'язку тощо) Більшість діючих центрів навчання можна умовно розділити на три групи за ступенем «занурення» в Інтернет.

Ресурс, де можна ознайомитися з цією темою: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0

Загрози при роботі в Інтернеті і їх уникнення

З технічної точки зору, залежно від результату шкідливих дій, можна виділити такі види загроз інформаційній безпеці:

отримання несанкціонованого доступу до секретних або конфіденційних даних;
порушення або повне припинення роботи комп’ютерної інформаційної системи;
отримання несанкціонованого доступу до керування роботою комп’ютерної інформаційної системи;
знищення та спотворення даних.
Значна частина загроз інформаційній безпеці виникає внаслідок користування ресурсами Інтернету.