Лісова пісня

Лісова пісня

r

«Лісова пісня» — віршована п'єса в трьох діях Лесі Українки. Драма-феєрія написана 1911 року у місті Кутаїсі, вперше була поставлена 22 листопада 1918 року в Київському драматичному театрі. Твір є одним з перших прообразів фентезі в українській літературі.

Композиція

Композиція

Весна

Весна

r

Весна — розквіт, пробудження

Пізнє літо

Пізнє літо

r

Пізнє літо — Лукаш сватає Килину (занепад)

Осінь

Осінь

r

Осінь - Килина просить Лукаша покинути ліс і повернутися в село. Він не погоджується. Килина йде геть. Аж тут з-за берези виходить легка, прозора постать Мавки і схиляється над Лукашем. Нявка ні в чому не звинувачає Лу­каша. Твір закінчується ремаркою, що сприймається як вірш у прозі (прозріння)

Главная тема

Проблематика

Проблематика

проблема добра і зла

людини і мистецтва

проблема самозради

проблема кохання, краси людських взаємин

сутності щастя

Паспорт твору

Паспорт твору

Тема

r

Зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах

Ідея

r

Оспівування краси людських взаємин, пориву до щас­тя, незбагненної сили великого кохання

Жанр

r

Драма-феєрія (твір, у якому реальне поєднано з фантастичним, є каз­кові персонажі)

Напрям і його течія

r

МодернізмТечія: неоромантизм

Історія написання

Історія написання

r

Цей твір був написаний всього лише за 12 днів липня у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

Фільм

Персонажі

Персонажі

Світ людей

Лукаш

Лукаш

Килина

Килина

дядько Лев

дядько Лев

Лукашева мати

Лукашева мати

Світ природи

Перелесник

Перелесник

r

Різновид злого духа, що падає з неба, немов вогняна комета, та відвідує людей, набуваючи вигляду рідних, коханих. Перевтілившись у чужий образ, перелесник міг вступати в подружнє життя з людьми. Існує народна приказка «дістати перелесника», яка означає «втратити розум через пристрасть».

Потерчата

Потерчата

r

Так давні міфи слов’ян називають дитину, яка померланехрещеною. Як і русалка, це демонічна істота. За народними переказами, живуть потерчата переважно на озерах або болотах. Ходять у темряві з каганчиками, що то спалахують, то гаснуть – таким чином потерчатазаманюють людей у багнюку.

подтема

Водяник

Водяник

r

Злий дух, утілення водної стихії, який має вигляд діда, укритого водоростями, з довгою бородою і хвостом.

Русалка

Русалка

r

Персонажпівденнослов’янськоїдемонології, підступнабогиня водойм, символспокуси, небезпеки, якачатує на людину у воді.Згідно з народнимивіруваннями,русалками ставалидівчата, які потонулиабо померли передшлюбом.

Лісовик

Лісовик

r

Міфологічний образ дуже старого діда із закуйовдженим волоссям, який усіляко шкодить людям; його основна функція – охороняти дрібних звірів від мисливців та хижаків

Визначальні риси неоромантизму

Визначальні риси неоромантизму

Змальовування яскравої, неповторної індивідуальності, що вирізняється з маси

Умовні, фантастичні образи

відмова від типізації, застосування символізму