Патрік Зюскінд "Запахи"

«Запахи. Історія одного вбивці» Автор – Патрік Зюскінд Рік видання – 1985 Жанр – роман Тема – історія життя і смерті парфумера Жана-Батиста Гренуя

Композиція

Експозиція — опис Франції XVIII ст., запахів, що панували в тогочасному Парижі, а відповідно, і міського побуту.

Зав’язка — народження в жінки, що торгувала рибою, дитини, яку вона збиралася знищити, як і чотирьох попередніх, їй не Потрібних.

Розвиток дії — життя Гренуя в установі мадам Гайяр, у майстерні Грімаля, загальна ненависть до нього, відсутність у хлопця будь-яких моральних принципів і відповідальності.

Перша кульмінація — скоєння Жаном-Батістом Гренуєм убивства дівчинки заради її запаху. Рішення героя стати найкращим парфумером, зберегти запах, який його захопив. Розвиток дії — Гренуй опанував парфумерне мистецтво в майстерні Бальдіні, вразив того своїм талантом. Прагнучи досконалості, він після невдалих експериментів захворів і ледь не вмер. Мандрує й усамітнюється на горі. Прибувши до міста Трас, знову заради запаху невинної дівчини убиває кількох дівчат.

Друга кульмінація — убивцю дівчат Гренуя схопили й засудили до страти. Коли зібралася багатотисячна юрба, щоб подивитися на страту злочинця, він застосовує парфуми, які викликають любов і захоплення. Засліплені мешканці вибачають Гренуя, ним захоп-люються, його опікує батько вбитої дівчини Ріші. Тренуй відчуває себе Великим, Богом, Прометеєм. Але йому не потрібна любов, бо він не знає, що це. У його серці тільки ненависть.

Розв’язка — злочинці-людожери, кинувшись на запах парфумів Гренуя, розривають їх творця на шматки.

Риси постмодернізму

Наявність двох пластів — рис масової літератури (детективний сюжет) та елітарної.

«Віртуальний історизм» («імітація» світогляду Франції доби Просвітництва)

Інтертекстуальність

Пародіювання іронія, гротеск.

маргінальність героя. Це особа, позбавлена культурних та моральних стереотипів, яка намагається підкорити соціум власним способом

відсутність авторського моралізаторства, висновків

відсутність центризму, співіснування різних сюжетних ліній, доведених до логічного завершення

Етапи життя

1. Народження. Страта матері. Відмова годувальниці від малюка. Прагнення панотця Тер" є позбавитися підозрілої дитини.
2. Пансіон мадам Гайяр.
3. У майстерні чинбаря Грімаля.
4. Роки навчання у Бальдіні.
5. Сім років, проведених на вершині гори.
6. Повернення до людства. Роль “живого експоната” в псевдонаукових дослідах маркіза де ла Тайад-Еспінассу.
7. Життя у Грасі.
8. Страта й загибель.

Духовний і творчий досвід

1. Перший досвід відчуження; виявлення вродженої маргінальності, дивної несхожості зі звичайними людьми.
2. Перші зіткнення зі світом (вороже ставлення дітей до Гренуя); перші відкриття світу й мови, що відбуваються через єдиний канал сприйняття героя – його надзвичайний нюх.
3. Продовження боротьби за фізичне виживання; перше відкриття чудового аромату й перше вбивство дівчини.
4. Здобуття знань, опанування технологіями парфумного ремісництва, перші спроби самостійної творчості.
5. Відкриття “внутрішньої імперії”; мрії про боротьбу з огидними запахами світу та про створення досконалого аромату, за допомогою якого можна було б перетворити дійсність на царство гармонії й краси.
6. Загострення взаємонерозуміння зі світом; перші спроби створення та апробації людського запаху.
7. Подальше удосконалення майстерності, реалізація плану створення “божественного аромату” шляхом вбивства найвродливіших дівчат.
8.Тріумф і поразка Гренуя.

характеристика героя

схожий на відразливу істоту в людській подобі;
жорстокий, “холоднокровний”;
спритний,
володіє неймовірним для людини нюхом.

«Гра з чужим твором» (зв'язок з творами інших письменників)

“Маріо і чарівник” Т. Манна
(розповідь про тріумф і безславний
кінець штукаря, який завдяки своєму
таємничому обдарованню й майстерному
володінню мистецтвом гіпнозу маніпулював
натовпом, збуджуючи в людях найнижчі
інстинкти)

“Фауст” Й.В. Гете
( доля людини, яка
присвятила себе пошуку
досконалості й заради
цієї мети продала душу
дияволу)

“Малюк Цахес
на прізвисько Циннобер”
Е.Т.А. Гофмана
(історія піднесення та
падіння аморального
виродка, який чарівним
чином привласнював
собі чужі заслуги й чесноти)

Патрік Зюскінд — німецький письменник і кіносценарист.

Перший успіх на театральній сцені прийшов з написанням «Контрабаса» (1980). Через п'ять років (1985) з романом «Парфумер» до Зюскінда приходить світова слава. Після виходу роману «Парфумер. Історія одного вбивці», що був перекладений 33.мовами й більше восьми років тримався в списку бестселерів.