Інтерактивні методи навчання Метод Акваріум та Метод Проєктів

Методи оцінювання📌 Гіперпосилання: Інфографіка про оцінювання.📌 Зображення: схема критеріїв оцінювання.📌 Примітка: "Оцінювання допомагає відстежувати прогрес студентів та коригувати навчальний процес."Підпорядковані вузли:СамооцінкаРефлексіяЩоденники навчанняОпитуванняВзаємооцінкаДебрифінгПарне оцінюванняФормувальне оцінювання

📍 ПеревагиРозвиток критичного мисленняАктивна участь усіх студентівНавчання через спостереження

Організація методу «Акваріум»📌 Суть методу:Метод «Акваріум» – це інтерактивний формат дискусії, де одна група учасників обговорює певну проблему в центрі кола, а інша група спостерігає та аналізує.📌 Необхідні матеріали:Список питань або ситуацій для обговоренняЧасовий таймерОціночні листи для спостерігачів📌 Етапи організації:ПідготовкаВикладач формулює тему дискусії.Група ділиться на активних учасників (3-5 осіб) та спостерігачів.Спостерігачі отримують критерії для аналізу дискусії.Обговорення в «Акваріумі»Активні учасники починають обговорення, аргументують свої думки.Вони можуть використовувати нотатки або опорні схеми.Спостерігачі уважно слухають і записують свої спостереження.Аналіз та обговоренняСпостерігачі висловлюють свої думки: що було ефективним, які аргументи були найпереконливішими.Учасники міняються ролями – інша група входить у «Акваріум».Викладач підсумовує результати, акцентуючи увагу на сильних і слабких сторонах.📌 Варіанти застосування:✅ Вивчення нових тем через дискусію✅ Розвиток критичного мислення та аргументації✅ Вдосконалення навичок аудіювання та говоріння

1. Вправи для методу «Акваріум»📌 «Гаряче питання»Учасники в центрі «акваріума» обговорюють складне питання, а спостерігачі занотовують сильні та слабкі аргументи.Наприклад: Чи варто забороняти штучний інтелект у навчанні?📌 «Зміни ролі»Спочатку одна група аргументує певну точку зору, потім міняється місцями зі спостерігачами і захищає протилежну думку.📌 «Мовний акваріум»Учасники дискутують іноземною мовою на задану тему (наприклад, традиції святкування у різних країнах), а спостерігачі виписують нові слова та фрази.📌 «Аналіз ситуації»В центрі група аналізує проблему (наприклад, помилки в діалозі), спостерігачі пропонують корекцію після обговорення.📌 «Таємний спостерігач»Один учасник у центрі має приховану роль (наприклад, спеціально допускає логічні помилки), а спостерігачі повинні їх знайти.

📍 НедолікиПотребує підготовкиДеякі учасники можуть бути пасивними

Платформи для колабораціїGoogle DocsTrelloMiroІнструменти для візуалізаціїCanvaPiktochartGeniallyВідео та мультимедіаYouTubeTikTokAnimotohttps://pin.it/4XSNJZUvm

📍 ПеревагиФормування навичок дослідженняВисока мотивація учнівІнтеграція кількох предметів

Вправи для методу «Проєктів»📌 «Мій ідеальний день» (індивідуальний проєкт)Учні створюють історію або презентацію про свій ідеальний день у майбутньому, використовуючи нові слова та граматичні конструкції.📌 «Культурний гід» (груповий проєкт)Команди створюють путівник містом або країною, розповідаючи про традиції, страви та відомі місця.📌 «Інтерв’ю зі знаменитістю»Одна група готує питання для інтерв’ю, інша – відповідає, граючи роль відомої особистості.📌 «Реклама майбутнього»Студенти створюють рекламний ролик або презентацію про вигаданий продукт майбутнього, використовуючи нові слова.📌 «Літературний TikTok»Групи записують коротке відео або виставу за уривком з книги іноземною мовою.📌 «Судове засідання»Учні розігрують суд над літературним персонажем або історичною особистістю, використовуючи аргументи та контраргументи.📌 «Газета XXI століття»Створення статей, інтерв’ю та новин іноземною мовою для власного класного видання.

Організація методу «Проєктів»📌 Суть методу:Метод «Проєктів» передбачає роботу учнів над певною темою протягом визначеного часу з метою створення кінцевого продукту (презентації, відео, доповіді, блогу тощо).📌 Необхідні матеріали:План роботи над проєктомІнтернет-ресурси, книги, статтіПрограми для створення презентацій та відео📌 Етапи організації:Постановка завданняВикладач визначає тему та цілі проєкту.Учні обирають або отримують тему для дослідження.Обговорюється формат кінцевого продукту.Дослідження та аналізУчні шукають інформацію, аналізують матеріали.Формують команду, розподіляють обов’язки.Використовують онлайн-ресурси, книги, проводять опитування чи експерименти.Створення проєктуФормування структури проєкту.Оформлення матеріалів (презентація, відео, веб-сторінка).Репетиція захисту (для доповідей).Презентація та оцінюванняПредставлення проєкту перед аудиторією.Обговорення, відповіді на запитання.Викладач оцінює роботу за критеріями (дослідницька робота, оформлення, якість викладу).📌 Варіанти застосування:✅ Дослідження історичних подій або літературних творів✅ Створення відео чи блогів про культуру країни, мову✅ Аналіз актуальних суспільних проблем

Види проєктів📌 Дослідницькі – вимагають глибокого аналізу теми та збору інформації (наприклад, дослідження мовних запозичень).📌 Творчі – створення власного продукту (наприклад, написання казки або відеопрезентації).📌 Практико-орієнтовані – вирішення конкретної проблеми (наприклад, розробка плану екскурсії для туристів).📌 Інформаційні – збір та узагальнення даних (наприклад, створення буклету про культуру англомовних країн).📌 Ігрові – проєкти, що включають елементи гри (наприклад, створення квесту для вивчення нових слів).

📍 НедолікиПотребує багато часуВажко оцінити індивідуальний внесок

Марія Баюрко  Науковий керівник к-пед.н.,доц.Поселецька К.А (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського  ) PROJEKTMETHODE ALS MITTEL ZUR ENTWICKLUNG DES    DIALOGISCHEN SPRECHENS IN DER SEKUNDARSTUFE Die Projektmethode ist ein wirksames Mittel zur Entwicklung des dialogischen Sprechens in der Oberstufe, das den Schülern die Möglichkeit bietet, die Sprache aktiv in realen kommunikativen Situationen anzuwenden. Anstelle der traditionellen Erklärung des Materials durch den Lehrer arbeiten die Schüler in Gruppen, diskutieren Aufgaben, verteilen Rollen und präsentieren ihre Arbeit, was zu einer natürlichen Sprachumgebung beiträgt [2, S. 80]. Dieser Ansatz ermöglicht nicht nur die Verbesserung der Sprachkenntnisse, sondern auch die Entwicklung von Kooperation, kritischem Denken und Kreativität. Darüber hinaus wird durch den Einsatz der Projektmethode der Zeitaufwand für organisatorische Aspekte des Unterrichts reduziert, obwohl die Schülerinnen und Schüler den Arbeitsprozess selbständig verwalten, sich gegenseitig Aufgaben erklären und in Gruppen interagieren. Auf diese Weise entsteht eine immersive Sprachumgebung, in der die Schüler nicht nur Anweisungen befolgen, sondern aktiv in einer Fremdsprache kommunizieren [2, S. 81]. Eine wichtige Aufgabe des Lehrers in diesem Prozess ist es, eine günstige Lernumgebung zu schaffen, in der sich jeder Schüler sicher und motiviert fühlt. Der Einsatz der projektbasierten Methode ermöglicht es Ihnen, das Lernen so zu organisieren, dass die Schüler selbstständig ein Thema recherchieren, kritisches Denken und Kommunikationsfähigkeiten entwickeln Projektaktivitäten stellen auch sicher, dass die Schüler komplexe Aufgaben ausführen, die das Eintauchen in die Sprachumgebung fördern, die Kommunikation anregen und die Verantwortung für ihren eigenen Lernprozess übernehmen [2, S. 126]. Die Arbeit an Projekten beinhaltet die Erledigung von Aufgaben, die über das Lehrbuch hinausgehen, wie Recherchen, Interviews, Diskussionen und Präsentationen, was die aktive Anwendung der Sprache in realen Kommunikationssituationen fördert. Dank Makroprojekten, die mehrere Wochen dauern, oder Mikroprojekten, die in kurzer Zeit durchgeführt werden können, lernen die Schüler nicht nur zu kommunizieren, sondern auch die Sprache im Alltag anzuwenden. Trotz der langen Geschichte des projektbasierten Lernens ist es im Fremdsprachenunterricht noch nicht ausreichend verbreitet, obwohl zahlreiche erfolgreiche Beispiele seine Wirksamkeit bei der Entwicklung der Sprach- und Kommunikationskompetenz der Schüler bestätigen [3, S. 148]. Es ist erwähnenswert, dass die Schüler durch Rollenspiele, Gruppendiskussionen und die gemeinsame Bearbeitung von Aufgaben die Möglichkeit erhalten, das Sprechen unter natürlichen Bedingungen zu üben. Klare Anweisungen, regelmäßiges Feedback und die Unterstützung durch die Lehrkraft spielen dabei eine wichtige Rolle und helfen, Sprachbarrieren und die Angst vor Fehlern zu überwinden. Darüber hinaus schafft projektbasiertes Lernen eine Situation, in der die Schülerinnen und Schüler miteinander interagieren, Ideen diskutieren und gemeinsame Entscheidungen treffen, was zur Entwicklung dialogischer Fähigkeiten beiträgt. Im Allgemeinen gewährleistet die Umsetzung der Projektmethode eine aktive Interaktion zwischen den Schülern und dem Lehrer, die den natürlichen Gebrauch der englischen Sprache während der Aufgaben, den Meinungsaustausch und die gemeinsame Entscheidungsfindung sicherstellt. Ein wichtiger Aspekt ist die allmähliche Ausbildung von Projektkompetenz, die durch schrittweises Training und Einbeziehung der Schüler in den Prozess der Planung, Organisation und Präsentation von Projektergebnissen erreicht wird [2, S. 126]. Projektaktivitäten bieten eine integrative Praxis in einer realen oder realitätsnahen Situation, in der die Schüler aktiv interagieren, Informationen recherchieren, sie analysieren und die Ergebnisse ihrer Forschung präsentieren. Darüber hinaus fördert die Projektarbeit die Entwicklung von unabhängigen Lernfähigkeiten, kritischem Denken und Kreativität, die kommerzielle Aspekte einer effektiven Sprachbeherrschung sind. Diese projektbasierte Methode verbessert nicht nur die Sprachkompetenz der Schüler, sondern bereitet sie auch auf die weitere Verwendung der Sprache im akademischen und beruflichen Umfeld vor [3, S. 146]. Es ist erwähnenswert, dass die Projektmethode als Mittel zur Entwicklung des Dialogs in der High School die Schaffung einer günstigen Atmosphäre des Vertrauens zwischen Lehrern und Schülern voraussetzt, was eine wichtige Voraussetzung für erfolgreiches Lernen ist. Die Lehrer sollten die Schüler unterstützen, sie zur Kommunikation ermutigen und ein Umfeld schaffen, in dem sie keine Angst haben, Fehler zu machen, sondern vielmehr motiviert sind, sich aktiv an den Projektaktivitäten zu beteiligen. Eine erfolgreiche Kommunikation im Rahmen des Projekts stärkt das Vertrauen der Schüler in ihre eigenen Sprachkenntnisse, hilft ihnen, auf natürliche Weise mit ihren Mitschülern und dem Lehrer zu interagieren und ihre Angst vor Fehlern zu überwinden. Die Offenheit, Freundlichkeit und Aufmerksamkeit des Lehrers für die persönliche Entwicklung der Schüler tragen zum effektiven Spracherwerb bei und machen den Lernprozess interessant und effektiv [1, S. 121]. Gleichzeitig kann es aufgrund der Besonderheiten des Lernprozesses und der Auswirkungen des Online-Formats eine Herausforderung bleiben, die Lernenden zur aktiven Kommunikation zu motivieren. Einige Studierende nehmen am Dialog teil, weil sie Angst vor dem öffentlichen Sprechen haben oder sich ihr Wissen nicht zutrauen. Daher ist es wichtig, eine positive Diskussionsatmosphäre zu schaffen, in der sich jeder Teilnehmer wohl fühlt und die Möglichkeit hat, seine Meinung frei zu äußern [5, S. 161]. Die Projektmethode ist also ein wirksames Instrument zur Entwicklung des dialogischen Sprechens in der Sekundarstufe, das Möglichkeiten für eine natürliche Kommunikation, Interaktion und Zusammenarbeit zwischen den Schülern schafft. Sie hilft nicht nur bei der Verbesserung der Sprachkenntnisse, sondern auch bei der Entwicklung kommunikativer Kompetenz, die eine Voraussetzung für die erfolgreiche Integration junger Menschen in die moderne Gesellschaft ist. Dank des projektbasierten Lernens lernen die Schüler, ihre Meinung angemessen zu äußern, Informationen zu analysieren und kritisch zu denken, was sich positiv auf ihre allgemeine sprachliche und soziale Anpassung auswirkt. LISTE DER REFERENZENBallweg Sandra, Drumm Sandra, Hufeisen Britta, Klippel Johanna, Pilypaitytė Lina. Wie lernt man die Fremdsprache Deutsch? München: Klett-Langenscheidt,2013. 200 s.Funk Hermann, Kuhn Christina, Skiba Dirk, Spaniel-Weise Dorothea, Wicke E. Aufgaben, Übungen, Interaktion. München: Klett-Langenscheidt, 2014. 186 s.Salomo Dorothé, Mohr Imke. DaF für Jugendliche. Ernst Klett: Sprachen Stuttgart, 2022. 197 s.Schart M. Legutke M. DLL 1: Lehrkompetenz und Unterrichtsgestaltung. München: Klett-Langenscheidt, 2012. 200 s.Vyshyvana Nataliia, Solska Tetiana, Poseletska Kateryna. DLL für die Ausbildung von DaF-Lehrenden: Welche Kompetenzen lassen sich entwickeln? KONTEXTE, 2023. №1. S. 153-164.