7 вершин України

Найвища вершина України сягає 2061 метра. Розташовується в гірському масиві Чорногора на межі Надвірнянського району Івано-Франківщини та Рахівського району Закарпатської області, у 17 кілометрах від румунського кордону. За різними версіями, назва ГОВЕРЛА (пол. Howerla, рум. Hovârla, угор. Hóvár) перекладається як «снігова вершина» (з угорської), або як «важкопрохідне підняття» (з румунської). Однак, найімовірнішою є думка, що ці найменування - це народноетимологічна модифікація вже існуючої української назви.

Якщо подивитися на Говерлу з висоти пташиного польоту, вона нагадує фігуру правильної конусоподібної форми. На її схилах можна побачити скупчення плейстоценового заледеніння, а також можливі кам’яні осипи. Іноді трапляється сходження снігу з самої вершини гори. Схили Говерли складаються з пісковика і конгломерату. Середня температура в зимовий період може коливатися від – 4 до – 6 ° С, а в літній становит 13 – 16 ° С зі знаком плюс.

Вперше туристична група піднялася на вершину гори в 1880 році. На самій вершині гори розташовується плоска майданчик середніх розмірів, завдяки якій туристи можуть з великим задоволенням і цікавістю вивчати навколишній пейзаж в радіусі 360 °. Унікальним є шанс розглянути з вершини Говерли повністю весь Чорногорський хребет.Головні маршрути для сходження на гору знаходяться біля турбази «Заросляк», яка розташовується на висоті 1100 метрів, з боку гори Петрос. Довжина такої стежки становит 4,4 кілометра, а з боку Пожижевською гори, така дорога простяглася на 3,7 кілометрів і вважається більш крутий для підйому.

У самого підніжжя Говерли бере свій витік річка Прут і однойменний водоспад. Довжина водоспаду становит 80 метрів. Гора знаходиться в зоні Карпатського заповідника і пильно охороняється. На шляху до вершини Говерли, біля підніжжя, туристи проходять через чудовий ліс, що розкинувся на всій прилеглій території. У цих лісах ростуть багаторічні хвойні та букові дерева гігантських розмірів, висота яких досягає 52 метрів, а вік перевищує 400 років.

Менше 30 метрів програє Говерлі гора Бребенескул, висота якої 2032 метри. Розташована на Чорногірському масиві, на межі Івано-Франківщини та Закарпаття, між вершинами Менчул (1998 м) та Ребра (2001 м). На захід від Бребенескула розташоване найвисокогірніше українське озеро з такою ж назвою. Найближче село до вершини – Бистрець Івано-Франківської області.

Гора має куполоподібна форму, а деякі схили круті, обривисті, і дуже небезпечні для непідготовлених туристів. На вершині і деяких схилах гори Бребенескул можна зустріти сніжний покрив навіть в літній період часу. Сніг може лежати і до наступної зими, якщо температура повітря влітку не досить висока, і літо видалося не спекотне. На кам’янистих схилах гори Бребенескул поширена давньольодовикові форма рельєфу, а також сліди морозного вивітрювання. Природа з дивовижною красою гір, привабливою силою і недоступністю – це Бребенескул.Клімат в околицях гори досить м’який, літо спекотне і вологе, а зими практично завжди снігові. Схили гори Бребенескул одночасно красиві, прекрасні, але і дивовижні своєю силою і могутністю, яка манить і зачаровує. Сходження на вершину гори це насолода пейзажами, свіжим гірським повітрям і повне з’єднання з природою.

Кожен схил і кожна висота має свою надзвичайну природну картину. Чагарники, трави і різноманітні квіти зустрінуть біля підніжжя гори, льодовикове озеро з водою смарагдового кольору – на шляху до вершини. Гора Бребенескул, здається, підпирає своєю вершиною безкрає небо.Між вершинами гір Бребенескул і Гутин-Томнатик розташоване гірське озеро Бребенескул, його висота відносно рівня моря становить 1800 метрів. Озеро з чистісінькою крижаною водою розташоване в природному гірській котловані. Гарний крихітний водоймище Бребенескул збирає щорічно тисячі туристів, і це того варто. Високогірне озеро має невеликі розміри (глибину – 3,2 метра, ширину – 67 і довжину – 147 метра). Харчується озеро грунтовими водами і атмосферними опадами. Тут же бере свій витік річка Бребенескул.

Підйом на вершину найкраще здійснювати з північній частині гори Бребенескул, по маршруту на Чорну гору. При підйомі зі східного боку розроблені маршрути від селищ Бистрець і Берестечко. Чисте повітря, гарний вид на вершину гори, гірське озеро, звивисті гірські річки та мінеральні джерела з цілющою водою – це все може подарувати подорож на Карпатський Бребенескул. В процесі підкорення вершини гори доведеться намочити ноги в гірській річці, поранити долоні про колючі чагарники, але слід подолати всі труднощі сходження, для того що б насолодитися красою Карпатських гір.

Дивовижна гора, що є однією з 7 гордих вершин-двохтисячників Українських Карпат. Чорна гора (2020,5 м), так ще називають вершину, посідає третє місце в списку найвищих гір Українських Карпат: перше місце належить Говерлі (2061 м), друге − горі Бребенескул (2038 м). Чому гора Піп Іван щорічно відвідується сотнями туристів? По-перше, через мальовничі краєвиди Карпат, які можна звідси побачити за умов хорошої погоди. По-друге, через свою родзинку – польсько-українську обсерваторію «Білий слон» − найвище розташовану в Україні споруду, де живуть і працюють люди. По-третє, гора Піп Іван розташована на кількох популярних туристичних маршрутах, які неодмінно варто відвідати всім, хто хоче закохатися в гори.

На думку завідувача кафедри загального і слов'янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лучика В. В., сучасна назва — волоського походження від поширеного в Румунії топоніма popina («вершина, вища від інших; ґорґан нерівний»), перетвореного в україномовному середовищі на «Попіван», написання якого разом у такому разі є невипадковим. Означення Мармароський і Рахівський у паралельних складених назвах вказують на відношення гір відпо­відно до Мармароського масиву в Східних Карпатах і до населеного пункту Рахів Закарпатської області. Водночас, інша назва гори «Чорна Гора», або «Чорногора» (остання поширюється на весь гірський масив) має прозору ети­мологію, пов'язану з темним кольором вершини та супровідним уяв­ленням про чорне як «нечисте, темне, зле», що має язичницькі витоки.

Історія споруди почалася 1935 року, коли польське міністерство військових сил вирішило побудувати обсерваторію на горі Піп-Іван. У зведенні брали участь місцеві жителі і військові з Польщі. Будівля спорудили у формі букви Г з високою вежею, в якій розташовувався телескоп. Астрономічна обсерваторія досить велика. У п'ятиповерховій споруді було 43 приміщення, тут розташовувалися житлові кімнати, зали для нарад, їдальня, кабінети з метеорологічними інструментами. Відкрили обсерваторію 29 липня 1938 року, але пропрацювала вона всього 1 рік і 2 місяці. 1940 року територія увійшла до складу Радянського Союзу, споруду астрономо-метеорологічної обсерваторії також передали радянській владі. У воєнний час будівлю окупували угорські солдати. Після припинення військових дій обсерваторія так і не відновила роботу.

В південній частині міста розташована автодорога, з якої переходимо місток через ріку Тиса і, пройшовши трохи уверх уздовж залізниці, продовжуємо підійматись схилом гори Шоймул. Завдяки тому, що ця частина маршруту не вкрита густими лісами, з кожним кроком перед вами відкриватиметься все ширша панорама гірських масивів. Дійшовши до сідловини гори Вибчина, продовжуйте підйом лінією хребта, що веде до вершини Менчул. Далі попри Маґуру через гору Менчул прямуйте до гори Берлібашки.
Існує одна легенда, що переходить тут з уст в уста вже не одну сотню років. Ще за часів монгольских набігів тутешні гуцули навідріз відмовлялись підкорятись загарбникам, а тим паче платити данину. Назва гори Берлібашка − це не що інше як вислів «берле башка», що у перекладі означає «відсічені голови». Ця історія надовго закарбувалась у пам’яті жителів та тривалий час пояснювала назву села (тепер с. Костилівка), і полонини, що розляглась під вершиною. Саму ж гору місцеві тут називають Латундур (1734 м). Вкрита вона зеленим різнотрав’ям, а з найвищої точки відкриваються чудові види. А от верхня частина сусіднього Петроса (1781 м) повністю укрита смерековими зарослями. З Латундура до родзинки мармароського масиву, гори Піп Іван, можна дійти як лінією хребта, так і повернувши праворуч через невелику діючу ферму на полонині Лисичій.

Розташований на Рахівщині Петрос має висоту 2020 метрів. Його ще називають Грозовою горою, бо її вершину часто вражають блискавки. На північно-західних схилах гори бере початок струмок Кевеле, ліва притока Чорної Тиси.Назва Петрос (грец. Πέτρος) може тлумачитись у перекладі із давньогрецької мови як «скеля, камінь». Також може походити від молдавського прикметника petros — «кам'янистий». Словник карпатських назв подає таке тлумачення - кам'янистий, скельний верх.

Поблизу Рахова на 2016 метрів височіє гора Гутин Томнатик. На північно-східному схилі між горою Гутин Томнатик і Бребенескул у льодовиковому карі на висоті 1801 метрів над рівнем моря розташоване озеро Бребенескул. На південь від вершини розташоване урочище Полонина Бребенеска, на північ — гора Ребра, на схід — Бребенескул.

Гора Ребра сягає 2001 метра над рівнем моря. Колись тут проходив кордон між Польщею і Чехословаччиною. Як і більшість її двохтисячних «сестер» розташована на межі Івано-Франківщини та Закарпаття. Найближчий населений пункт — село Бистрець.Назва гори походить від її ландшафту, який виступає і нагадує ребра.

Перебування Менчула, розташованого у Верховинському районі Франківщини та частково у Закарпатті, у цьому списку доволі умовне. Так би мовити, на перспективу. Висота гори – «лише» 1998 метри 40 сантиметрів. Свого часу на Івано-Франківщині тривала кампанія із штучного збільшення висоти Менчула на 2 метри. До справи було залучено перших волонтерів, але наразі ідея не реалізована.