Стопами відомих фізиків

У 1924 р. він винайшов катодний комутатор, що став основою побудови передавальної телевізійної трубки, за що отримав премію. У 1965 р. Борису Грабовському було присвоєно звання заслуженого винахідника Узбекистану.

Пулюй успішно працював у нових і актуальних на той час напрямках фізики: експериментальна перевірка передбачень молекулярно-кінетичної теорії Максвелла, дослідження природи і властивостей катодних та рентґенівських променів. Він став відомим як віртуозний експериментатор і проникливий теоретик.

Смакула — автор понад 100 наукових праць.Професор О. Смакула написав фундаментальну монографію «Монокристали: вирощування, виготовлення і застосування», яка вийшла 1962 р.1972 р. осінь Смакул приїжає в рідне село Доброводи.

Автор і співавтор 450 наукових публікацій у провідних фізичних журналах та матеріалах всеукраїнських і міжнародних конференцій, 35 винаходів, 1 монографії, 2 підручників, 4 посібників.Підготував 4 докторів та 11 кандидатів фіз.-мат. наук. Член Українського та Американського фізичних товариств (1992). Член товариства Академії наук Угорщини (2000).

Наукові інтереси — в галузі електронних властивостей металів при низьких температурах, надпровідності, водневої енергетики, фізики низьких температур. Керівник держбюджетних тем, при виконанні яких отримані важливі наукові результати: розроблена методика вирощування монокристалів високотемпературних надпровідників, що не поступаються найкращим на світовому рівні; створені накопичувачі водню; проведено дослідження магнітних властивостей надпровідників, а також фазових перетворень у низьковимірних системах.

З 1983 року працює в Інституті фізики напівпровідників НАН України ім. В. Є. Лашкарьова. Створив послідовну теорію оптичних і рекомбінаційних переходів у реальних напівпровідниках з дефектами, деформаціями, неоднорідностями складу. 

Автор 40 праць з математичного аналізу (нескінченно-малих, інтегрування раціональних функцій), математичної фізики (диференціальні рівняння поширення тепла у рідких твердих тілах), теоретичної механіки (принцип можливих переміщень, варіаційні принципи механіки, теорія удару, теорія пружності, поширення хвиль на поверхні рідини тощо), написаних переважно французькою мовою.

Праці з електродинаміки, зокрема теорії прискорювачів елементарних частинок, хвилеводівта фізичної плазми.Співавтор відкриття «Турбуляцентне нагрівання і аномальний опір плазми», сприяло новому циклу теоретичних досліджень у фізиці плазми.

Професор, доктор фізико-математичних наук, директор Інституту фізики НАНУ, Академік Національної Академії Наук України.

Фізика лазерів, нелінійні та когерентні ефекти при взаємодії лазерного випромінювання з атомами та молекулами, керування рухом атомів та молекул лазерним випромінюванням (світловий тиск та охолодження), когерентний лазерний контроль, спектроскопія надвисокої роздільності, лазерні стандарти частоти.