によって Марина Байда 4年前.
521
もっと見る
МІКРООРГАНІЗМИ — узагальнене найменування для дрібних невидимих неозброєним оком живих істот, представників рослинного і тваринного світу.
Усі мікроорганізми поділяють на такі основні групи: найпростіші, гриби, бактерії, актиноміцети, рикетсії, мікоплазми і віруси.
Серед різноманітних форм мікробів, поєднуваних у перелічені групи, є одноклітинні й багатоклітинні організми. До перших належать бактерії, дріжджові гриби і найпростіші, до багатоклітинних — нитчасті бактерії й деякі плісеневі гриби. М. беруть активну участь у кругообігу речовин на земній кулі. Розкладаючи рослинні й тваринні рештки, вони здійснюють мінералізацію органічними речовинами. М. є фактором родючості ґрунту і продуктивності водойм. За їх допомогою одержують кисломолочні продукти, антибіотики, ферменти, вітаміни тощо. Серед М. є патогенні види, які спричиняють інфекційні захворювання людини, тварин і рослин; види, що викликають розкладання харчових продуктів, руйнування будівельних матеріалів і навіть металевих поверхонь.
Найнебезпечніші мікроорганізми розмножуються там, де повинна бути практично стерильна чистота.
Мікробіолог, професор Університету Арізони Чарльз Герб повідомив, що найнебезпечнішим місцем у квартирі з точки зору мікроорганізмів буде навіть не унітаз. За словами фахівця, ним є кухонна раковина.
Герб наголошує, що в мийці більше фекальних бактерій, ніж в туалеті після змивання. Також вчений навів приклад, що собаки не п'ють з туалету через високий вміст шкідливих бактерій.
У раковині ж можуть "жити" навіть кишкова паличка і сальмонела. Під час миття птиці або розморожування м'яса в мийці, небезпечні бактерії поширюються по всій кухні.
Згідно зі статистикою Центрів із контролю і профілактики захворювань США, 20% хвороб харчового походження "підхоплені" вдома.
Щоб захистити себе і свою сім'ю, раковину варто обробляти спеціальними засобами.
Кухонна дошка
Звичайно, багато хто з нас миє кухонну дошку щоразу після того, як що-небудь на ній нарізають, але чи знаєте ви про те, що на цьому предметі міститься у 200 разів більше фекальних бактерій, ніж на обідку унітазу?
Якщо ваша кухонна дошка пластикова, то її набагато легше очищати, однак якщо вона виготовлена з дерева, то з часом вона покривається численними тріщинами і розрізами від впливу ножа. Саме в цих щілинах і ховаються бактерії. Обов’язково використовуйте окремі дошки для нарізки овочів і м’яса, промивайте поверхні дерев’яних дощок після використання гарячої води і рідким милом. Не забувайте висушити дошку хоча б протягом 30 хвилин.
На клавіатурі в межах одного квадратного сантиметра живе понад 500 тисяч бактерій. Оскільки мало хто замислюється про миття рук перед тим, як сісти за комп'ютер чи ноутбук.
А це не завадило б. Адже завдяки брудним рукам на клавіатурі осідає щільним шаром ті бактерії, які ми збирали протягом дня на вулиці. Окрім того, клавіатура припадає пилом. А ще на ній обов’язково знайдуться крихти чи залишки їжі.
От і виходить в результаті – ідеальний інкубатор хвороботворних мікробів.
Дверні ручки
Здається очевидним, що дверні ручки, вимикачі та інші подібні предмети накопичують бактерії, але часто люди забувають їх чистити. Через це бактерії легко поширюються по всьому будинку. Принаймні, один раз на тиждень протирайте поверхні за допомогою розчину на основі оцту, що допоможе знищити бактерії.
Вимикачі.
На них може знаходитися до 217000 бактерій на квадратний дюйм. Так що, заселяючись в готель, пам'ятайте, що саме вимикач може виявитися найбруднішим місцем у вашому номері.
Мікробіологія — галузь біології, яка досліджує морфологію, фізіологію, , екологію різних мікроорганізмів, їхню роль у кругообігу речовин та патології людини, тварин і рослин
За кілька тисяч років до виникнення мікробіології як науки людина не знаючи про існування мікроорганізмів, широко застосовувала природні процеси, пов'язані з шумуванням, для приготування кумису та інших кисломолочних продуктів, отримання алкоголю, оцту, під час замочування льону.
Люди здавна знали про багато процесів, що викликаються мікроорганізмами, проте не знали справжніх причин, які викликають ці явища. Відсутність відомостей про природу таких явищ не заважало робити спостереження і навіть використовувати набір цих процесів у побуті. Низка філософів і натуралістів робили умовні висновки про причини тих чи інших явищ.
Декілька важливих порад від медиків допоможуть уникнути хвороби в розпал сезону грипу
1. Уникайте близького контакту
Намагайтеся якнайменше перебувати поряд із людьми, які хворіють на застуду, мають нежить або кашель. Якщо захворіли ви, то тримайте дистанцію поруч з іншими, щоб вберегти їх від хвороби.
2. Захворіли — лишайтеся вдома
Якщо можливо, то візьміть вихідний з роботи або навчання. Грип швидко передається іншим, тож ваше перебування в людних місцях сприятиме поширенню інфекції.
3. Прикривайте ніс та рот
Під час кашлю та чхання грип розповсюджується особливо швидко. Прикрийте серветкою органи дихання — це знизить ймовірність передачі інфекції іншим.
4. Мийте руки
Часте миття рук допоможе захиститися від мікробів. Якщо поруч немає води та мила, використовуйте спреї для рук на спиртовій основі.
5. Намагайтеся не торкатися обличчя
Очі, рот та ніс для мікробів, як вхідні двері. На руках дуже багато мікробів та торкаючись ними обличчя ви збільшуєте їхні шанси потрапити в організм.
6. Привчіть себе до корисних звичок
Ретельно очистіть та продезинфікуйте поверхню, до якої часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах. Це особливо важливо, якщо в приміщенні перебуває хворий. Стежте за достатньою кількістю сну, будьте фізично активними, уникайте стресу, пийте багато води та харчуйтеся поживною їжею.
Як зберегти здоров'я від мікробів?
Мийте руки. Обов‘язково ретельно мийте руки з милом перед приготуванням їжі та перед її вживанням. Брудні руки є однією з найбільш поширених причин харчових отруєнь та появи небезпечних хвороб та станів.
Уникайте споживання в‘яленої, копченої, солоної та консервованої риби. Якщо консервовані продукти були погано вимиті, неправильно/недостатньо термічно оброблені, транспортувались або зберігались неналежним чином – вони можуть стати причиною інфікування. Наприклад, ботулічним токсином.
Не їжте продукти, в яких закінчився термін придатності до споживання. Навіть якщо ця їжа нормально виглядає та пахне. Терміни придатності визначають та вказують на основі відповідних наукових тестів, які показують, через який період в упакованій їжі почнуть паразитувати патогенні мікроорганізми.
Не купуйте продукти у випадкових осіб або на стихійних ринках. Якщо маєте хоч мінімальний сумнів щодо дотримання санітарних норм та правил зберігання їжі у місці, де її купуєте, – утримайтеся від неї. Якщо ж ви все-таки купуєте там їжу, проводьте
термічну обробку, особливо, молока та молочних продуктів.
Ретельно мийте овочі і фрукти проточною водою, а для споживання дітьми - обдайте окропом. Перші ознаки харчового отруєння зазвичай з‘являються раптово. Найчастіше це підвищення температури тіла, зниження або відсутність апетиту, загальна слабкість, біль у животі, здуття живота, нудота, діарея.
Всесвітній день миття рук – 15 жовтня
Організація Об’єднаних Націй і, зокрема, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) оголосили 15 жовтня «Всесвітнім днем миття рук».
Як відзначають експерти ООН та ВООЗ, миття рук рятує тисячі життів щодня. Через немиті руки в організм людини потрапляють збудники холери, вірусної пневмонії, гепатиту, грипу та гострих респіраторних захворювань. Саме тому ООН і ЮНІСЕФ закликали виділити один день на рік, щоб звернути увагу на необхідність привчити дітей мити руки.
Не можна не помітити, що така проста гігієнічна процедура, як миття рук, здатна попередити не тільки зараження організму шкідливими вірусами та інфекціями, але і зробити життя людини більш комфортним, приємним і безпечним.
Питання гігієни не може бути проблемою однієї людини. Крім його бажання він може стати розповсюджувачем важких захворювань в колі сім’ї, близькі та рідні знаходяться поблизу «бруднулю» в небезпеці. Кишкові інфекції здатні вразити одразу все сімейство, а не одну людину. Питання гігієни рук стоїть особливо гостро в підприємствах громадського харчування, дитячих установах. До працівників даних закладів застосовуються підвищені вимоги, адже від того наскільки співробітники дотримуються правил миття рук багато в чому залежить здоров’я сотні дітей.
Як правильно мити руки?
Щоб усунути всі сліди вірусу на ваших руках, недостатньо просто швидко їх потерти або промити водою. Нижче наводиться покрокова інструкція для ефективного миття рук.
Крок 1: Намочіть руки проточною водою
Крок 2: Нанесіть достатньо мила на мокрі руки
Крок 3: Протирайте всі поверхні рук, включаючи тильну сторону рук, між пальцями та під нігтями, протягом принаймні 20 секунд
Крок 4: Ретельно промийте руки проточною водою
Крок 5: Витріть руки чистим рушником з тканини або одноразовим рушником.
Протягом століть ми могли досліджувати лише тих мікробів, які можуть вижити в лабораторних умовах, і вивчати їх в ізоляції – лише кожного мікроба окремо від інших.
Однак з появою дедалі досконаліших технік для вивчення послідовностей ДНК учасники проекту "Мікробіом людини" змогли виявити невідомі раніше мікроби і простежити за їхньою колективною поведінкою.
Багато результатів цього проекту, запущеного п’ять років тому Національним інститутом здоров'я, було опубліковано в журналах Nature, Genome Biology та PLoS.
Вчені взяли зразки мікробів з різних частин тіл понад 200 здорових чоловіків і жінок. Дослідникам вдалося виявити понад 10 тисяч різних типів організмів, які входять до мікробіому здорової людини.
Виявилося, що більшість із цих мікробів не завдають нам ніякої шкоди. Насправді, дедалі більше фактів свідчать про те, що ці мікроорганізми у різний спосіб допомагають людям.
Декотрі з них дозволяють нам отримувати енергію з їжі, а інші – поглинати корисні речовини, такі як вітаміни.
Молочнокислі мікроби
«Живі» кисломолочні продукти містять молочнокислі бактерії, які вносяться в продукцію разом із закваскою. Молочнокислі бактерії пригнічують розвиток і ріст хвороботворних та гнилісних мікроорганізмів, що містяться в кишківнику людини, отруюючи організм продуктами гниття та бродіння. Кишківник при цьому не може виконувати одну із своїх основних функцій – бар’єру для чужорідних мікробів і токсичних речовин.
Поступово самоотруєння організму може порушувати роботу печінки і нирок, сприяти завчасному старінню та розвитку вікових захворювань. Кисломолочні продукти відновлюють нормальну мікрофлору кишківника при дисбактеріозах та дисбіозах, сприяючи нормалізації біохімічних реакцій та фізіологічних функцій організму. Крім того, кисломолочні продукти виконують функції забезпечення організму необхідними поживними речовинами і корисними біологічно активними продуктами метаболізму молочнокислих бактерій (вітамінами, амінокислотами, пептидами та ін. речовинами).
Всі грунтові бактерії здійснюють важливі функції, пов’язані з динамікою води, кругообігом поживних речовин і придушенням хвороботворних бактерій. Деякі з них виробляють речовини, що зв’язують частки грунту в невеликі агрегати і, таким чином, впливають на рух води.Стійкі агрегати поліпшують інфільтрацію води і підвищують вологоутримуючу здатність грунту.
У спільнотах з бактеріями багато організмів конкурують з хвороботворними організмами в кореневих системах та на наземних поверхнях рослин.
Різні види бактерій мають різні джерела живлення і мешкають у різних мікросередовищах. Загалом бактерії більш конкурентоспроможні, якщо присутні лабільні (легкозасвоювані) речовини. До них належать свіжі пожнивні рештки і з’єднання, що знаходяться поблизу живих коренів. Бактерії сконцентровані переважно в ризосфері - довкола коренів і в кореневій системі. Є підстави вважати, що рослини виробляють певний кореневий ексудат, що сприяє збільшенню корисних бактерій.
Бактерії змінюють грунтове середовище таким чином, що воно стає більш сприятливим для проростання одних і менш сприятливим для розвитку інших культур.
Харчові бактерії корисні тим, що сприяють травленню. Від цього необхідні організму елементи - вітаміни та мікроелементи - засвоюються краще. Також бактерії лікують від дисбактеріозу.
"Лактобактерії в організмі "стежать", щоб кількість шкідливих мікробів в кишечнику не перевищувала допустимих норм.
Біфідобактерії знищують ті мікроби, які потрапляють в організм з повітрям, з брудних рук, немитих фруктів. Вони ж стимулюють імунітет людини, беруть участь у травленні їжі, розщеплюють складні вуглеводи, білки, жири. Сприяють всмоктуванню заліза і вітамінів, полегшують роботу печінки."
Шкідливі мікроби
Шкідливі мікроорганізми, здатні спричинити захворювання. Потрапляючи в організм, частіше через органи травлення і дихання, вони швидко розмножуються і виділяють отруту, що вбиває живі клітини. Так виникають інфекційні хвороби.
Протягом тисяч років свого існування людина не мала уявлення про те, що викликає захворювання. Первісні люди мали своє «пояснення» цьому – вони вважали, що хворобу викликають злі духи, що живуть всередині своєї жертви.
Але не завжди хвороботворні мікроби потрапляючи в організм людини спричиняють захворювання. Наш організм чинить опір мікробам і може перемогти їх.
Багато мікробів можуть бути шкідливими для людини та викликати хвороби: вірус грипу викликає грип, бактерія кампілобактер може спричиняти харчове отруєння, а гриби дерматофіти (наприклад, трихофітон) можуть стати причиною грибка стопи та стригучого лишаю. Такі мікроби називають патогенними.
Різні мікроби по-різному шкодять людині. Коли шкідливі бактерії починають розмножуватись в організмі людини, вони виробляють отруйні речовини, що називаються токсини. Через них людина може занедужати, а то й навіть отримати ушкодження тканин і органів.
Про людей, до організму яких потрапляють шкідливі хвороботворні бактерії, говорять, що вони інфіковані.
Шкідливі бактерії передаються від людини до людини багатьма способами:
Хвороби, що їх викликають такі мікроби, називають інфекційними. У багатьох випадках нормальна мікрофлора (мікроби) організму допомагає людині запобігти розвитку шкідливих мікробів.
ЩО ТАКЕ ІМУНІТЕТ І ДЕ ВІН ЗНАХОДИТЬСЯ?
В першу чергу, імунітет - це система. Вона складається з органів, судин і клітин, які розкидані по всьому організму.
Основні органи імунної системи – тимус і кістковий мозок.
У тимусі формуються важливі для імунної системи клітини – Т-лімфоцити, в кістковому мозку – всі інші клітини, які захищають нас від вірусів і бактерій (лімфоцити, моноцити, нейтрофіли, еозинофіли, базофіли).
Крім них до системи імунітету відносяться лімфатична система, селезінка, мигдалики, аденоїди.
Головне завдання імунної системи – захистити організм від вторгнення вірусів, бактерій, грибків тощо.
ЯК ПРАЦЮЄ ІМУНІТЕТ?
Імунна система влаштована складно. Головний принцип – розпізнати чужорідні організми або ж клітини, подати тривогу й позбутися від них.
Під чужорідними клітинами маються на увазі не лише "зовнішні" вороги, а й внутрішні мутантні клітини.
Коли дитина народжується, в її розпорядженні є вроджений імунітет й антитіла матері, які дитина отримує через плаценту. Останні можуть бути присутніми до півторарічного віку і лише частково захищають дитину в перші місяці після народження.
Поступово антитіла матері руйнуються. Але паралельно імунітет дитини навчається боротися з патогенами сам.
Коли в організм потрапляє який-небудь новий вірус чи бактерія – імунітет вчиться з ним справлятися, потім запам'ятовує його й наступного разу вже має ефективну стратегію для боротьби.
Шкідливі бактерії передаються від людини до людини багатьма способами:
Хвороби, що їх викликають такі мікроби, називають інфекційними. У багатьох випадках нормальна мікрофлора (мікроби) організму допомагає людині запобігти розвитку шкідливих мікробів.
Мікроби мікрофлори або заселяють усю територію, не залишаючи місця для росту шкідливих мікробів, або змінюють середовище. Наприклад, нормальна флора кишківника зберігає здоров’я людини, запобігаючи розмноженню бактерій на кшталт клостридіум дифіциле. Якщо нормальна мікрофлора змінюється, клостридіум дифіциле починає розмножуватись, викликаючи діарею, а у складних випадках спричиняє перфорацію (розрив) кишківника.
Мікроби – це живі істоти дуже маленьких розмірів. Вони знаходяться скрізь: у повітрі, грунті, воді. Є мікроби і в людині: у роті, на шкірі, під нігтями, всередині людського організму.
За формою вони різні:
Мікроби настільки малі, що для неозброєного ока вони невидимі. Щоб побачити їх потрібен мікроскоп.
Віруси — це група мікроорганізмів, яка відрізняється від прокаріотів і еукаріотів малими розмірами, відсутністю клітинної структури та протеїноутворювальних систем. Віруси мають кардинальні властивості живого: самоорганізацію, самовідтворення, саморозвиток і саморегулювання життєдіяльності.
Вірус — збудник багатьох інфекційних захворювань людини, тварин, рослин. У зовнішньому середовищі більшість вірусів знаходиться досить недовго, існування вірусних популяцій пов’язане із живими клітинами. Механізми передачі та характер взаємовідносин з організмом хазяїна визначають типи циркуляції вірусів. Відповідно інфекції поділяють на дві групи: інфекції з безперервною циркуляцією збудників (передача відбувається перманентно), напр. кір, поліомієліт, інфекції з переривчастою передачею збудника (В. між епідеміями міститься в природному резервуарі або тривало зберігається в одному й тому ж хазяїні). Основні ворота для збудників вірусних інфекцій в організмі людини: дихальні шляхи, травний тракт, рідше — шкіра.
За механізмами зараження та локалізації збудників в організмі розрізняють віруси — збудники респіраторних інфекцій (кору, грипу, краснухи, вітряної віспи тощо); кишкових (поліомієліту, гепатиту А, Коксаки, ECHO); кров’яних (гепатиту В, С, D, ВІЛ-інфекції), контактних (сказу, герпес-інфекції). Незважаючи на істотні відмінності між ними, вірусні інфекції характеризуються низкою загальних закономірностей.
Царство грибів — одна з найбільших і процвітаючих груп організмів. На теперішній час відомо близько 100 тис. видів грибів. Наука, що вивчає гриби, називається мікологією (від грец. мікес — «гриб», логос — учення).
Гриби мешкають всюди, де є органічні речовини: у ґрунті, у воді, в помешканнях, на харчових продуктах, на тілі людини і тварин. Серед грибів є одноклітинні і багатоклітинні організми. Ці організми відносяться до еукаріотів, тому що їхні клітини мають ядро.
Гриби займають особливе положення в системі органічного світу. Вони не є ні рослинами, ні тваринами, проте мають деякі риси подібності з представниками обох царств.
Схожість із рослинами
Вони, так само як і рослини, нерухомі, постійно зростають верхівковою частиною, мають міцні клітинні стінки, здатні синтезувати вітаміни і гормони, дихають киснем, часто здійснюють вегетативне розмноження.
Схожість із тваринами
Поряд з цим гриби володіють багатьма ознаками тваринного організму. Вони, так само як і тварини, є гетеротрофами, так як не мають хлорофілу, тому живляться готовими органічними речовинами. В їх клітинних стінках міститься речовина хітин, з якого складається оболонка покривів деяких тварин (комах, раків та ін).
Відмітні ознаки грибів полягають у тому, що вегетативне тіло гриба, називається грибницею, або міцелієм (від грец. мікес — «гриб»), утворене тонкими розгалуженим нитками. Їх називають гіфами (від грец. гіфа — «тканина», «павутина»). Міцелій утворює велику розгалужену поверхню, що забезпечує всмоктування води і поживних речовин.
Бактерії – одноклітинні організми мікроскопічних розмірів. У клітинах бактерій відсутнє ядро.
Значення бактерій. Незважаючи на мікроскопічні розміри, роль бактерій у природі величезна. Серед них є корисні і шкідливі.
До корисних належать бактерії гниття, які розкладають органічні речовини відмерлих організмів на неорганічні. Утворені неорганічні речовини поглинають із грунту рослини і використовують для свого живлення.
Завдяки бактеріям гниття на планеті не накопичуються рештки рослин і тварин, а грунт збагачується поживними речовинами.
Без корисних бактерій неможливо виготовити кисломолочні продукти (сир, сметану, кефір, різні йогурти) (мал. 135), квасити плоди та овочі.
Ангіну, туберкульоз викликають хвороботворні бактерії. Тож серед бактерій є шкідливі для людини.
