Інтерактивні методи навчання

もっと見る

Зміст освіти

Ann Klmvにより

Вікові кризи

Тетяна Даценкоにより

Програмне забезпечення

Суржок Богданにより

Сучасний дизайн уроку НУШ

Тамара Кондратенкоにより

Інтерактивні методи навчання

Приклади інтерактивних методів навчання та фрагменти уроків, на яких ми їх використовували.

Побудова «асоціативного куща». Фактично було визначено тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Усі відповіді фіксуються у вигляді своєрідного “куща”, який поступово “розростається”. Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.

Учні називають що у них асоціюються з даним словом, говорять що уявляють коли вимовляють чи чують це. Кожне слово, що пропонується учнями записується на дошці, навколо прикріпленої картки, таким чином створюється кущ, а потім аналізуються.

Побудова асоціативного куща. На дошці прикріплена картка зі словом дорога.

Тема: Перехід дороги з обмеженою оглядовістю.

«Криголами». Доволі часто цей метод застосовували на уроках української мови та читання. Пропонувались дітям спеціально психологічно обґрунтовані вправи, які використовувалися на початку заняття. Вони ламають кригу відчуженості, сприяють активізації роботи учнів на уроці, допомагають організувати їх діяльність, створити атмосферу доброго настрою, щирості, відвертості.

2. За початковими літерами дайте характеристику цій порі року, наприклад:

А – активна, …

Н – ніжна, незвичайна,

С – сонячна, святкова,

Е – енергійна, емоційна,

В – весела, вітряна,

Як звуть цю гарну господарку? (Весна)

Прикрасила сади і парки.

Чудові квіти принесла,

Прекрасна дівчина прийшла,

1. Відгадайте загадку.

«Мозковий штурм». Це – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень із конкретної теми. Оголошується проблема,яку треба розв’язати. Всі учні беруть участь у її обговоренні шляхом колективного обдумування – “мозкового штурму”.

− Риби-це..

− Плазуни-це…

− Тварини розподіляються на..

− Тваринам для життя потрібно…

− Ознаки живих організмів…

− Природа буває живою і….

Тема: Тварини. Підсумковий урок

На уроках природознавства часто поєднували методи «Мікрофон» і «Мозковий штурм».

«Мікрофон» Цей метод є різновидом загально групового обговорення. Він дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку. Найефективніше цей метод використовувати при перевірці домашнього завдання.

Говорить тільки той, у кого мікрофон, подані відповіді не коментуються, коли хтось висловлюється, інші не перебивають, не викрикують з місця.

3 учень – за метою висловлювання: розповідні, питальні та спонукальні;

2 учень – за інтонацією речення бувають окличні та неокличні;

1 учень – речення виражає закінчену думку;

В 3 класі на уроці української мови під час повторення вивченого про речення дається дітям мікрофон, який вони передають один одному, по черзі називаючи ознаки речення, його види.

Провівши дослідження особливостей застосування інтерактивних методів навчання для розвитку пізнавального інтересу молодших школярів на уроках ми зробили такі висновки: 1. Інтерактивні методи навчання для учнів початкової школи – це організація чуттєвого пізнання учня. Необхідність використання інтерактивних методів у початковій школі зумовлюється психологічними особливостями молодших школярів. 2. Використання інтерактивних методів на уроці повинно бути цілеспрямованим і методично виправданим. А це вимагає серйозного підходу до їх адекватного вибору. Доцільно виділити такі вимоги до використання інтерактивних методів у навчальному процесі початкової школи: відповідність методів змісту навчального матеріалу; помірне використання методів; відповідність інтерактивних вправ рівню розвитку спостережливості учнів; зв'язок змісту інтерактивних методів з досвідом учнів 3. Найбільший інтерес в учнів викликає поєднання матеріалу з очевидними явищами життя або, навпаки, з таємницями буття природи, людини, суспільства.

Результати, отримані в нашому дослідженні можуть бути використані вчителями початкових класів для розвитку пізнавальних інтересів, для ефективного їх навчання, при підготовці дітей до різних конкурсів, інтелектуальних змагань тощо. При аналізі відповідей педагогу потрібно намагатися уважно вислуховувати дітей, заохочувати їх до розповіді, спрямовувати пошук, спонукати дитину до діяльності, спонукати до взаємодії з іншими дітьми; давати конкретні завдання; залучати до ігор, що сприяють розвиткові психічних процесів. Так формується у молодших школярів пізнавальний інтерес до навчання, активізується пізнавальна діяльність, яка згодом переросте в пізнавальну самостійність.

При традиційному навчанні рівень пізнавального активності є невисоким. А без належної активності молодших школярів не може бути успішним засвоєння знань. Тому актуальною залишається проблема стимулювання і розвитку пізнавальної активності учнів. Саме завдяки інтерактивним педагогічним технологіям є змога досягти високого рівня навчальної активності учнів, сформувати в школярів ключові компетенції: інформаційну, комунікативну, проблемну, тобто, такі компетенції, які можна застосувати в різних життєвих ситуаціях.

Для ефективного застосування інтерактивних методів, зокрема, для того, щоб охопити увесь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, ми старанно планували свою роботу – дати завдання учням для попередньої підготовки – прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання.

Використання інтерактивних методів навчання для розвитку пізнавального інтересу

Пізнавальний інтерес - це активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини.

Інтерактивне навчання − це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному процесі навчального пізнання.