Розвиток та становлення театрального мистецтва в Україні.
Функція театру у 19 ст. , значення у національному піднесенні свідомості українців.
Театр 19 ст. не був сферою мистецтва, а мав набагато більше значення.
Так у першій половині 19 ст. театр досягае найбільшого піднесення й популярність навіть за межами України.
Популярність українського театру в Петербурзі та Москві, гідна конкуренція імператорському театру.
27 жовтня 1882р театральні діячі Єлизаветграда начолі з режисером Марком Кропивницьким здійчнили постановку драми Івана Котляревького "Наталка Полтавка"
З 11 листопада 1886 до 15 лютого 1887 рр. - вистави українських митців У петербурзі
В збірці "Вечірні зорі" є поезії які присв'ячені акторам Єлизаветградської трупи("З тебе фортуна не сміялась..." "Як читав ти нам Шевченко")
Створення акторського ансамблю Марком Кропивницьким.
Закінчивши повітову школу у Бобринці, Марко Лукич у 1856 р. навчається уКиєві: спочатку в гімназії, а потім в університеті як вільний слухач. На початку 60-хроків у Київському університеті навчалися М. Драгоманов, Т. Рильський, М.Старицький, М. Лисенко.
Родина тобілевичів : освіта, світогляд, традиції виховання дітей
старовинний український шляхетський рід білорусько-литовського та польського походження, представники якого зробили видатний особистий внесок у справу відродження національної ідентичності українського народу та культурно-мистецького розвитку українського національного професійного реалістичного театру.
Михайло Старицький - драматург, режисер, актор.
Михайло Старицький народився 2 (14) листопада 1839 р. в селі Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Черкаської області). Походив зі шляхетського роду.
Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 р. померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.
У 1851—1856 рр. хлопець навчався у Полтавській гімназії, яка була на той час однією з найкращих. У 1858 р. Михайло Старицький разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету, а 1860 р. родина Лисенків переїздить до Києва, і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до Київського університету.
Драматичні твори Григорія Квітки-Основ'яненка : сюжет, фабула.
«Конотопська відьма» (1833)
«Маруся» (1832)
«Салдацький патрет» (1833)
«Сватання на Гончарівці» (1835)
«Козир-дівка» (1838)
«Сердешна Оксана» (1841).
Перші зразки театру - інтермедії Якуба Гаватовича.
Перші зразки драми у 16-17 ст. прилюдно виголошувалисься учнями шуіл Братславської і Лаврської.
Традиції драми у остозькій академії.
Засновником академії є Констянтин Острозький. В акадамії були : шкільні драми, інтермедія та вертеп.
стародавній навчальний заклад у Києві, який під такою назвою існував від 1632 до 1817 року. Засновником Академії є Петро Могила.
Студенти Києво-Могилянської академії
Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи, яка 1615 року отримала приміщення від волинської шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва.
У вересні 1632 року об'єдналися Київська братська і Лаврська школи. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів.
Перші театральні трупи Наддніпрянщини.
Перші театральні трупи народилися на Наддніпрянщині у XVIII ст.
У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі францисканців.
Талановита гра на сцені акторів Михайла Щєпкіна та Карпа Соленика.
народився 6 листопада 1788 р. у с. Красному.
Батьки були кріпаками, проте його батько був поважною людиною, кому довірили управляти маєтком.
У 1818-21 рр. Щепкін був актором Полтавського театру під керівництвом І.Котляревського і отримував найвищу платню – 1500 руб. за рік