Методика вичення морфемної будови слова та елементів синтаксису
Методика вичвення
морфемної будови слова
План
Місце розділу «Будова слова» в курсі української
мови, його основні завдання.
Морфеми та їхні функції.
Прийоми вивчення морфемної будови слова.
Тренувальні вправи з розділу «Будова слова».
Значення, завдання і принципи вивчення
словотвору в початковій школі.
Завдання
Розвиток розумових здібностей, зокрема для формування специфічних розумових дій: уміння абстрагувати семантичне значення кореня та інших морфем, уміння порівнювати слова тощо.
Формування орфографічних дій
Оволодіння на практичному рівні елементарними знаннями морфемного способу словотворення (без уживання термінів) як джерела поповнення нашої мови новими словами.
Ознайомлення з основами словотворення як джерелом збагачення знань школярів про навколишній світ.
Оволодіння одним із важливих засобів розкриття лексичного значення слова.
Засвоєння понять:о снова, закінчення, корінь, суфікс, префікс, усвідомлення їх ролі у формуванні точності мовлення.
Завданнявивчення морфемної будови слова полягає у формуванні в учнів понять: основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс;в усвідомленні їх ролі у мовленні, в практичному оволодінні морфологічним способом словотвору (без називання термінів), у збагаченні й розширенні словника учнів, розвитку логічного та абстрактного мислення.
основа
закінчення
корінь
суфікс
префікс
Визначає:
місце морфемної будови слова в загальній системі вивчення програмового матеріалу з мови;
зв'язок роботи над формуванням правопису морфем із засвоєнням словотвору і граматики
взаємозв'язок між вивченням морфемного складу слова і його лексичним значенням;
послідовність роботи над поняттями корінь, суфікс, закінчення, префікс;
Використання системи вправ визначених типів.
1. на спостереження за роллю морфем у слові.
2. на заміну морфем у слові.
3.на добір слів
4. морфемний розбір
Етапи
1 етап
пропедевтичний
підготовча робота до ознайомлення із значущими частинами слова (спостереження за спорідненими словами, добір спільнокореневих слів і побудова речень);
2 етап
Основний
Другий етап у вивченні закінчення передбачає формулювання власного висновку учнів про наявність змінної частини у слові та його функції (зв’язок слів у реченні) і введення вчителем терміна «закінчення.тема
3 етап
Заключний
Закріплення і поглиблення знань про морфемну будову слова, які пов’язуються із формуванням мовленнєвих і правописних навичок.
Методика вивчення елементів синтаксису.
План
Значення вивчення елементів синтаксису на уроках
української мови в початковій школі.
Вироблення початкових уявлень про речення і його
будову.
Робота над засвоєнням понять «основа речення»,
«головні члени речення»
Формування поняття про речення.
Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між
членами речення.
Вивчення однорідних членів речення.
Відповідно до навчальної програми вивчення синтаксичного матеріалу відбувається у такій послідовності
1 кл. - початкове уявлення про речення і його будову(складається зі слів, привчаються ставити до слів (членів речення) питання і відповідати на них), формуюется поняття про речення як слово або групу слів, що виражають закінчену думку.
У 2 класі учні засвоюють, що за метою висловлювання є речення розповідні, питальні і спонукальні, формується уявлення про центр речення;
у 3 класі, відбувається засвоєння граматичних понять — «основа речення», «члени речення», «головні члени» — «підмет» і «присудок», крім головних, є другорядні члени (без поділу на види), які вказують на найрізноманітніші ознаки предметів, обставини дії, а тому дуже важливі для розкриття думки.
У 4 класі учні не одержують нових знань про головні і другорядні члени, систематично повторюють і закріплювати вивчене в 3 класі, застосують набуті знання на практиці, вивчають однорідні члени речення що можуть мати при собі залежні слова, ознайомлення зі складним реченням(не вивчають жодних теоретичних відомостей) ознайомлення відбувається у процесі аналізу речень, роботи над побудовою складних речень за поданим зразком, за схемами.
Напрями засвоєння елементів синтаксису:
Практичні спостереження за синтаксичною будовою та інтонаційним оформленням речень, побудова речень з різної кількості членів, з різним розташуванням їх за поданим зразком та схемою
Формування уявлень про одиниці синтаксису — словосполучення, речення, зв’язне висловлювання (текст).
Поглиблення знань і вмінь із синтаксису під час опрацювання несинтаксичних тем (значення слова, будова слова, частини мови).
Застосування набутих знань і вмінь із синтаксису у практиці зв’язного мовлення.
Засвоєння структури речення і найважливіших синтаксичних понять: зв’язок між словами в реченні; граматична основа речення; головні і другорядні члени речення; головні члени — підмет і присудок; однорідні члени речення. Засвоєння синтаксичної термінології.
Формування в учнів уміння використовувати у власному мовленні речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та за інтонацією (неокличні, окличні). Формування пунктуаційних навичок.