Арт-терапія малюнком
Основні завдання арт-терапії малюнком:^
виявлення та розкриття творчих здібності особистості
підтримка автентичності
Автентичність – справжність, ідентичність заявленому. Одна з центральних цінностей гештальт-терапії, де вона розуміється як відповідність людини самій собі; здатність жити, не зраджуючи своєму істинному Я
відновлення гармонії особистості
Теоретичні та прикладні основи АТ малюнком пов’язані з низкою принципів (за О. В. Старовойтовим):
спонтанна експресивність, пов’язана з природним, вродженим прагненням людини до самовираження, до експансії свого внутрішнього світу поза
символічність – здатність людини до символізації реальності, до символічних узагальнень
системність – взаємопов'язаність феноменів, що спостерігаються в ході терапевтичної творчості
аналітичність – можливість розуміння художніх образів та герменевтичного тлумачення їхнього сенсу
транслювання метатексту – можливість перенесення символічного змісту образів між різними модальностями активності людини
Головним механізмом формування образів в арт-терапії малюнком є проекція
Проекція є захисним механізмом психіки, коли в людини стани тривоги і страху, які є в неї самої несвідомо переносяться на оточуючих
Почуття, які викликає проекція як захисний механізм психіки
почуття самотност
заздрості
агресивності
ізольованості
Проекція ґрунтується на тому, що особистість несвідомо приписує іншим людям якості, що притаманні їй самій і котрі вона не хоче мати, не хоче усвідомлювати
З. Фройд вважав, що проекція є частиною феномена переносу (трансферу) у тому випадку, коли особистість приписує іншому слова, думки і почуття, що, по суті, належать їй самому
З. Фрейд формулює різні визначення поняття «проекції» як
захисного механізму
психологічного процесу уподібнення навколишньої реальності власному внутрішньому світу
основи явищ «перенесення», літературної та творчої діяльності
К. Хорні відзначала, що по тому, як людина дорікає іншій, можна зрозуміти, що вона із себе представляє
За Мелані Кляйн в основі проекції лежить механізм відчуження власного Я (дисиміляція), що дозволяє «бачити» і сприймати свої небажані особисті якості в інших людях, але не зауважувати їх у собі, приписуючи їх іншому
Використання процесів проекції-інтроекції має відношення не тільки до протистояння між проекцією невдоволення в зовнішній світ і інтроекцією задоволення у внутрішній світ, описаним Фрейдом для побудови чистого Я-задоволення
Мелані Кляйн (1946) ввела механізм проективної ідентифікації, щоб позначити «прототип деякого агресивного ставлення до об’єкта», що відповідає несвідомій проекції в об’єкт негативних частин.
Д.Холмс, підводячи підсумки численним дослідженням, пропонує виділити два «виміри» проекції.
Перше – що проектується (наявність-відсутність проектованої риси)
друге – усвідомлення того, що проектується
Різновиди проекції:
раціоналізована проекція – людина обізнана щодо небажаних власних рис, проте завжди знаходить їм виправдання
симулятивна проекція – виконує захисну функцію
роекцію Панглоса та Касандри можна розглядати як варіант захисного механізму, який призводить до виникнення способу поведінки, протилежного витисненому прагненню, наприклад, перебільшена турбота про дитину, яку насправді не люблять
аутична проекція – в її основі лежить детермінованість сприйняття людини її актуальними потребами
За В. Беккер-Глошем, функція арт-терапії полягає не в тому, щоб виявляти психічні, недоліки, а в тому, щоби актуалізувати внутрішній потенціал особистості.
^
Діагностичний і власне терапевтичний процеси в арт-терапії малюнком відбуваються одночасно за допомогою спонтанної творчості. Результатом такого поєднання стає встановлення емоційних, довірливих комунікативних контактів між арт-терапевтом і клієнтом.^
Модальності трансляції символічних змістів художнього образу в арт-терапії малюнком:
тілесність особи
афективність та емоційні процеси
когнітивні процеси
поведінкові реакції
міжособистісні стосунки
рансгенераційні зв՚язки (зв՚язки та відносини між представниками різних поколінь у сімейній системі)