Основи композиції і дизайну

Закон рівноваги за своєю стутю передбачає структурний баланс – співвідношення між взаємозв’язаними частинами. Рівновага досягається завдяки балансу.

Закон цілісності (єдності). Цілісність композиції сприймається по різному. Це не тільки баланс усіх елементів твору. В першу чергу, цілісність – це внутрішня єдність композиції, єдність форми організації і змісту.

Закон співпідпорядкування тісно пов'язаний з умовами єдності в композиції. 

Композиційний центр – основне місце зв’язків між елементами твору, яке часто не співпадає з геометричним центром формату. 

Композиційна пауза – своєрідний різновид центра композиції. Композиційну паузу можна утворити: розрідженням елементів до центру композиції; зміною фізичних властивостей форм – трансформуванням конфігурації, зменшенням розмірів, послабленням тональності, колірного контрасту, графічного навантаження тощо.

Домінанта – наявність контрастної, за фізичними чи емоційними властивостями, відносно інших елементів форми. Роль домінанти – привертання більшої ніж інші фігури уваги.

Акцент (наголос) – на противагу домінанті, невелика за розмірами форма, що визначає найсуттєвішу частину в структурі цілого, розкриває художній образ.

Масштаб – це відношення величин (спільномірність). Масштаб характеризує зв'язок форм між собою, цілого та його окремих частин.

Пропорція – це співвідношення (взаємна залежність) частин між собою і цілим.

арифметична – це рівність між двома відношеннями чотирьох величин, яка передбачає збільшення кожної наступної фігури від попередньої на однакову величину. В основі арифметичної системи пропорцій лежить метрична підпорядкованість: a – b = b – c; 

геометрична, в якій рівність відношень існує на основі трьох величин: a : b = b : с

гармонійна, яка також базується на взаємозалежності відношень трьох величин: (a – b) : (b – c) = a : c

золотий перетин – це поділ цілого на дві нерівні, але взаємозалежні частини. Принцип полягає у тому, що менша частина відноситься до більшої так, як більша до цілого і навпаки: a : b = b : с

Контраст – максимальна зміна якостей одного зображуваного відносно іншого.

Нюанс, на противагу контрасту – незначна, мінімальна різниця між порівнюваними об’єктами.

Тотожність – повна схожість якостей чи властивостей мінімум двох порівнюваних елементів чи частин. 

Конфігурація оцінюється людиною за периметром – довжиною замкненого контуру. 

Розмір визначається за загальноприйнятими одиницями вимірювання, а у формальній композиції, більшою мірою, відносно розмірів інших фігур чи формату. 

Фактура – властивість поверхні форми, яка впливає на емоційне сприйняття.

Тональність – насиченість і світлість форми відносно білого та чорного.

Колір, як і тональність, впливає на зміну маси, статичності, динамічності, розмірів форми, вираження її різноплановості, що обумовлено його властивостями (колірний тон, світлість, насиченість).

Маса – властивість, яка у композиції характеризується не загальноприйнятими одиниця, а формується у результаті сприйняття і порівняння конфігурації, розмірів, тональності, кольору форми відносно фізичних властивостей інших елементів.

Просторовість форми прочитується при її взаємодії з площиною розташування. Основний вплив на зміну сприйняття просторовості мають фізичні властивості форми та тон і колір формату.

Статичність – відчуття спокою, рівноваги, яке виникає при спогляданні правильно поставленої фігури відносно формату; нюансних відношень між фактурами, тональностями, кольорами форми і площини тощо.

Динамічність – протилежне до статичності відчуття рухливості, композиційної активності, нестійкості форми. Виражається контрастними відношеннями фізичних властивостей, способів розташування форм згідно формату.

Групування елементів, яке передбачає їх вільне розташування, доторкання, прилягання один відносно одного.

Вільне розташування – зберігає самостійність форми, але не забезпечує цілісності композиції.

Доторкання – зберігаючи самостійність форм викликає відчуття невпевненості їх взаємодії залишаючи, таким чином, відкритим питання щодо завершеності композиції.

Прилягання – зберігає певну самостійність елементів, але більшою мірою, ніж вільне розміщення, забезпечує цілісність композиції.

Накладання форм способами підкреслення та нівелювання різноплановості, або їх перетином. 

Накладання способом підкреслення різноплановості – ускладнює структуру твору, забезпечує його цілісність та своєрідне вираження уявної просторовості предметного світу. 

Перекривання (оверлепінг) – накладання способом нівелювання різноплановості. Сприяє ускладненню структури твору внаслідок появи додаткових фігур, забезпечує цілісність композиції.

Перетин – у фронтальній, тобто двомірній композиції підкреслює різноплановість елементів, забезпечує цілісність композиції. 

Симетрія – це особливий вид геометричної закономірності – рівність форм, частин цілого відносно точки, вісі чи площини. 

Асиметрія – протилежний принцип композиції, який за своєю суттю не передбачає ні геометричної, ні фізичної рівності форм, існування центру, вісі чи площини. 

Веб-дизайн — галузь веб-розробки та різновид дизайну, завданням якої є проектування користувацьких веб-інтерфейсів для сайтів або веб-додатків.

Графічний дизайн — це сфера діяльності яка полягає в проектуванні візуальних комунікацій, призначених для передачі повідомлень соціальним групам з визначеними цілями. Дизайн заснований на принципі «форма слідує за певною функцією».

Типографія, каліграфія, шрифти, книжкове оформлення

Фірмовий стиль (корпоративний стиль), у тому числі фірмові знаки, логотипи, брендбуки

Піктограма — умовний малюнок із зображенням будь-яких дій, явищ, предметів і т. д.

Плака́т (постер, нім. Plakat, фр. placard — оголошення, афіша, від plaquer — наклеїти, лат. placatum — повідомлення, свідоцтво) — різновид графіки.

Візуальні рішення для упаковок продукції, в тому числі кондитерської і харчової

Ландшафтний дизайн – це розробка та впровадження заходів щодо перетворення та оформлення земельної ділянки.

Дизайн інтер'єру (інтер'єрний дизайн) — галузь дизайну, спрямована на інтер'єр приміщень з метою забезпечити зручність і естетично приємну взаємодію середовища з людьми. 

Промисловий дизайн — використання поєднання прикладного мистецтва і прикладної науки для