Ольга Юліанівна Кобилянська

Навчання

У 1873 -1877 рр. вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, подальшу освіту вона здобувала самотужки.

З 1889 до 1891 жила в с. Димка. Пізніше вона разом з родиною переїхала на постійне життя до Чернівців, брала активну участь у жіночому русі.

З 1927 року в Україні було розпочато видання дев’ятитомного зібрання творів Кобилянської.

У 1894 році письменниця стала однією з фундаторок «Товариства руських жінок на Буковині».

Роки життя

народилася 27 листопада 1863 рокуу містечку Гура-Гумора в Південній Буковині у багатодітній сім’ї службовця.

Померла 21 березня 1942 р. в Чернівцях.

Подорож

1899 року О. Кобилянська побувала на Наддніпрянській Україні, відвідавши родину Косачів на Волині, Лисенків і Старицьких у Києві, могилу Шевченка у Каневі.

Творчість

Перший художній твір українською мовою повість «Людина», був надрукований 1895 р. у журналі «Зоря».

Пізніше з’явилися оповідання й повість «Він і Вона» (1895), “Царівна” (1896), “Що я любив» (1896 р.), «Аристократка» (1898).

Одним з найпоетичніших творів вважається лірично-романтична повість “В неділю рано зілля копала” (1909), написана за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

Протягом 1915-1923 рр. Кобилянська пише нитку новел на антивоєнні теми, серед яких можна виділити такі твори як «Лісова мати», «Юда», «Назустріч долі», «Сниться» ін.

Ольгу Кобилянську Старицький назвав «пишною трояндою в саду української літератури».