Gerund and Infinitive

Герундій (Gerund) – це безособова форма дієслова з закінченням -ing, що поєднує у собі властивості іменника та дієсловаГерундій не виражає число, особу, способи та не вживається з артиклямиВ українській мові формі герундія відповідають іменники, що утворилися від дієслів (reading - читання), форма інфінітиву, а також в деяких випадках дієприкметники та дієприслівники (being seen - помічений, walking - гуляючи). Герундій не слід плутати з дієприкметником теперішнього часуГерундійEating hamburgers is not good for you. – Вживання (в їжу) гамбургерів не добре для вас. 

Неозначений герундій (Indefinite Gerund) – це форма герундія в неозначеному виді. Він має форми активного та пасивного станів. Неозначений герундій виражає дію, що відбувається одночасно з іншою дією, вираженою дієсловом-присудком в особовій або часовій формі, або ж не стосується певного часу взагалі. В цьому випадку час в реченні визначається за дієсловом-присудком.Активний станExcuse me for disturbing you. – Вибачте, що турбую вас. (дослівно: вибачте за моє втручання)He won’t mind your coming. – Він не буде проти, якщо ти прийдеш. (дослівно: він не буде проти твого приходу).Пасивний станHe entered the house without being seen. – Він увійшов до будинку непоміченим.Being eaten by aboriginals was not something Cook was dreaming about. – Бути з'їденим аборигенами не було тим, про що мріяв Кук.Герундій активного стану здебільшого вживається після дієслів to want (хотіти), to need (потребувати), to deserve (заслуговувати), to require (вимагати) та прикметника worth (вартий), навіть якщо в реченні мається на увазі дія в пасивному стані. 

Gerunds are marvelously flexible. They allow you to talk about an action in an abstract way. And because they act like nouns, you can use them anywhere that a noun would normally go in a sentence.A gerund can be used as a subject:Dancing makes Gordon happy.A direct object:Gordon loves dancing.A complement:Gordon’s main interest in life is dancing.Or the object of a preposition:Gordon got those muscular calves from dancing.In some sentences, a gerund can also take the place of an infinitive.To dance is Gordon’s only ambition. Dancing is Gordon’s only ambition.Gordon loves to dance. Gordon loves dancing.

Інфінітів в англійській мовi може вживатися в чотирьох особливих формах, що відповідають чотирьом видам дієслів. Інфінітиви перехідних дієслів можуть мати форми активного та пасивного стану.Інфінітив в активному станіПростий або неозначений інфінітив (Indefinite або Simple Infinitive) означає дію, що відбувається одночасно з іншою дією, що виражена дієсловом в особовій формі, або ж дію, виконання якої не пов'язане з певним часом. В цьому випадку час (граматичний час) дії визначається за дієсловом-присудком, що у реченні вживається в певній особовій формі.I am glad to meet Peter. – Я радий зустрітися з Пітером.I was glad to meet Peter. – Я був радий зустрітися з Пітером.I will be glad to meet Peter. – Я буду радий зустрітися з Пітером.

Тривалий інфінітив (Continuous або Progressive Infinitive) вказує на тривалу дію, що відбувається одночасно з іншою дією, вираженою у реченні дієсловом-присудком в особовій формі.The weather seems to be changing. – Здається, погода змінюється (буде зараз змінюватись).The weather seemed to be changing. – Здавалось, що погода змінюється.He will be glad to be swimming in a cool pool right now. – Він буде радий поплавати зараз в прохолодному басейні.

Level: intermediateThe verbs make and let are followed by a noun and the infinitive without to:They made him pay for the things he had broken.The doctor made me wait for almost an hour.They let you go in free at the weekend.Will you let me come in?But the passive form of make is followed by the infinitive with to:He was made to pay for the things he had broken.I was made to wait for almost an hour.let has no passive form. We use allow instead:We were allowed to go in free at the weekend.I was allowed to go in.dareThe verb dare is hardly ever found in positive sentences. It is almost always used in negative sentences and questions.When it is used with an auxiliary or a modal verb, dare can be followed by the infinitive with or without to:I didn't dare (to) disturb him.Who would dare (to) accuse him?But when there is no auxiliary or modal, dare is followed by the infinitive without to:Nobody dared disturb him.I daren't ask him.