Модернізм у літературі
Модернізм - це соціальне бунтарство, а не тільки революція у царині художньої форми, бо спонукав до виступу проти жорстокостей соціальної дійсності та абсурдності світу, проти гноблення людини, обстоюючи її право бути вільною особистістю.
a"Улісс"
Без «Улісса» немислимий не тільки європейський модернізм, а й постмодернізм. Замисел Джойса – «побачити все в усьому». Один звичайний день перетворюється в епічну повість про історію однієї з найдревніших європейських столиць – Дубліна, про дві раси, ірландську та іудейську, і водночас у зображення всієї історії людства, своєрідну енциклопедію людських знань і конспект історії англійської літератури.
"Перевтілення"
«Перевтілення» (1912) — оповідання Франца Кафки, знаковий твір модерністської літератури. Франц Кафка у своїй новелі «Перетворення» торкнувся проблеми самовідданості, трудоголізму, сімейних відносин. Показав що через матеріальні труднощі людина може і зовсім втратити гуманність.
«Пісні»
Езра Паунд набуває всеєвропейської відомості як «батько модернізму», на батьківщині його вважають найвидатнішим поетом Америки. Він пише вірші, праці з економіки, займається літературною критикою та дає літературні концерти; 1917 року він починає свої Cantos («Пісні»), величезну чи то поему, чи то збірку віршів, яку завершить лише за 2 роки перед смертю.
aОсновні відомості
Модернізм – загальна назва літературних напрямів та шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Модерністи на перше місце ставили творчу інтуїцію, сутність буття. Вищим знанням проголошувалася не наука, а поезія, зважаючи на її феноменальну здатність одуховнювати світ, проникати в найінтимніші глибини буття. Модерністи свідомо роблять свою творчість антидемократичною, елітарною.
Літературні течії
Модернізм (фр.- новітній) – сукупність напрямків у мистецтві і літературі, які поривають з реалістичними принципами відображення дійсності. Письменники-модерністи: П.Верлен, А.Рембо, Дж.Джойс, Ф. Кафка, М. Пруст, Р.М.Рільке, О.Блок, М.Вороний, О.Олесь, М.Коцюбинський та інші. Течії модернізму: символізм, імпресіонізм, неоромантизм, неокласицизм, акмеїзм, імажизм, герметизм, поетизм, унанімізм, екзистенціалізм.
Представники
Попри стильові відмінності між собою, модерністи зазвичай зображували дійсність як царство абсурду й хаосу; особистість подавали в контексті відчуження її від соціуму, закони якого сприймаються нею як такі, що є ірраціональними та алогічними, і не пізнаються. Філософія модерністів базується на ідеях про неможливість пізнання і відтворення сучасного світу засобами класичної культури. В цьому модернізм протистоїть насамперед реалістичному мистецтву XIX сторіччя.