Соціалізація особистості

r

Соціаліза́ція — комплексний процес та результат засвоєння й активного відтворення людиною соціально-культурного досвіду (знань, цінностей, норм, моралі, традицій тощо) на основі її діяльності, спілкування і відносин, обов’язковий фактор розвитку особистості.

a

Механізми соціалізації за Фройдом

За З.Фройдом

імітація

ідентифікація

почуття сорому та провини

За А.Мудриком

Соціально-психологічні

імпринтинг

r

Імпритинг - фіксування людиною на рецепторному та підсвідомому рівнях особливостей впливу життєво важливих об’єктів, з якими вона стикається

наслідування

r

Наслідування – один зі шляхів довільного, а частіше мимовільного засвоєння людиною соціального досвіду

екзистенціальний натиск

r

Екзистенціальний натиск – оволодіння мовою та підсвідоме засвоєння норм соціальної поведінки

ідентифікація

r

Ідентифікація – процес підсвідомого ототожнення людиною себе з іншою людиною, групою, "зразком"

рефлексія

r

Рефлексія – внутрішній світ, у якому людина розглядає, оцінює, приймає або відкидає цінності, які притаманні різним соціальним інститутам (суспільству, сім’ї, групі однолітків тощо)

Соціально педагогічні

інституційний

r

Інституційний – процес взаємодії людини з інститутами суспільства та різними організаціями (мезафактори – мікрофактори)

традиційний

r

Традиційний – засвоєння людиною норм, еталонів поведінки, поглядів, стереотипів, що характерні для найближчого оточення (мікрофактори)

стилізований

r

Стилізований – діє у межах певної субкультури (мезафактори –мікрофактори)

міжособистісний

r

Міжособистісний – процес взаємодії людини з суб’єктивно значущими для нього особами (мезафактори – мікрофактори)

Поділ соціалізації

Первинна

Вторинна

Завдання соціалізації людини

В педагогіці

Забезпечення рівних можливостей для всіх дітей і молоді в оволодінні надбаннями культури

Створення умов для виявлення та розвитку творчої обдарованості дитини

Захист прав та інтересів соціально неадаптованої молоді, попередження і подолання проявів бездоглядності й правопорушень

Забезпечення системи гарантій для дітей та підлітків з особливими потребами

Здійснення соціальної реабілітації дітей, які потрапили у складні життєві ситуації

Природно-культурні завдання

Досягнення певного рівня пізнання тілесного ідеалу, що притаманний тій культурі, в якій вона живе

Засвоєння елементів етикету, символіки, пов’язаних з тілом та статеворольовою поведінкою

Розвиток та реалізація фізичних та сексуальних задатків

Побудова здорового способу життя, адекватного статі та віку

Будування ставлення до життя, стиль життя відповідно до статевовікових та індивідуальних можливостей

Соціально-культурні завдання

Включення індивіда до певного рівня суспільної культури

Оволодіння індивідом деякої суми знань, умінь, навичок

Формування цінностей

Соціально-психологічні завдання

Становлення самосвідомості особистості

Самовизначення особистості в сьогоденному житті та на перспективу

Самореалізація і самоутвердження

Етапи соціалізації

a

Соціализація дитини

Соціалізація підлітка

Концептуальна соціалізація

Соціалізація дорослого

Форми процессу соціалізації

Соціальна адаптація

r

Соціальна адаптація - активне пристосування індивіда до умов середовища і результат цього процесу.

Інтеріоризація

r

Інтеріоризація - формування внутрішньої структури людської психіки, переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє «Я» особистості.

Агенти соціалізації

Агенти первинної соціалізації

люди, які складають найближче оточення особи (батьки, родичі, друзі)

Агенти вторинної соціалізації

представники адміністрації школи, вищого навчального закладу, армії, підприємства, партій, засобів масової інформації та ін.

Відео за темою

Концепція Еріка Еріксона

Фаза 1. Немовля

Головне завдання — сформувати у немовляти несвідоме почуття "базової довіри" до зовнішнього світу

Фаза 2. Раннє дитинство

У дитини формується по­чуття автономії й особистої самоцінності або, навпаки, сорому. Зростання самостійності дитини на цій стадії узасаднює такі майбутні якості особистості, як почуття відповідальності, пова­жання дисципліни та порядку.

Фаза 3. Вік гри

(приблизно від 5 до 7 років)
Формує почуття ініціативи

Фаза 4. Шкільний вік

Формуються почуття підприємливості та ефективності, здатність добиватися поставленої мети.

Фаза 5. Юність

Характеризується виникненням по­чуття власної неповторності, індивідуальності, в негативному варіанті виникає протилежне — дифузне "я", рольова та особистісна невизначеність. Типовим для цієї фази є також "програ­вання ролей", коли молода людина не обирає ролі остаточно, а начебто приміряє їх до себе.

Фаза 6. Молодість

Характеризується появою потре­би і здатності до інтимної психологічної близькості з іншою людиною, включаючи сексуальну близькість. Незадоволення цих потреб призводить до почуття самотності та ізоляції.

Фаза 7. Дорослість

Включає насамперед творчу діяль­ність та відчуття продуктивності; вони виявляються не лише у праці, а й у турботі про інших, включаючи нащадків, у потребі передати свій досвід. У негативному варіанті з'являється відчуття застою.

Фаза 8. Зрілість (старість)

Характеризується почуттям задоволеності, виконаного обов'язку, повноти життя; у негативному варіанті виникають відчай та розчарування.