Культура Галицько-Волинської
держави

У містах Галичини та Волині знайдено
берестяні грамоти, бронзові, дерев’яні, кістяні стилуси
(писала)

Васильковича — книжника і філософа. Збереглися нечисленні зразки книжкової мініатюри.

Рукописних книжок збереглося небагато:
Бучацьке Євангеліє (ХІІ–ХІІІ ст.), Волинське,
Холмське Євангелія (ХІІІ ст.), Луцьке Євангеліє
(ХІV ст.) та ін.

У Галицько-Волинській державі продовжилась традиція літописання, яка склалась у Русі-Україні

На
відміну від інших, він не подiляється на датовані лiтописнi
записи, а містить своєрiднi повiстi про воєннi походи й інші
подiї 1201–1292 рр. та має дві частини

Адже літописці писали
«на замовлення» галицько-волинських князів, тому могли
не завжди об’єктивно висвітлювати події.

Високого рівня в Галицько-Волинському князівстві досягла монументальна архітектура.

З каменю здебільшого
будували культові й палацові споруди, а також вежі оборонного призначення

З каменю здебільшого
будували культові й палацові споруди, а також вежі оборонного призначення

Єдиною з усіх церков давнього Галича (вчені відкрили
до 30 руїн давніх кам’яних будівель), що майже цілком збереглася до наших днів, є церква Святого Пантелеймона

Спорудження храму було закінчено 1194 р. Ця пам’ятка
архітектури — типовий приклад гармонійного поєднання
візантійського і романського стилів.