Євгеній Онєгін

“Євгеній Онєгін” історія створенняПушкін працював над цим романом понад сім років, з 1823 по 1831 рік. Роман був, за словами поета, «плодом» «розуму, холодних спостережень і серця сумного заміток». Роботу над ним Пушкін називав подвигом – з усього свого творчого доробку тільки «Бориса Годунова» він характеризував цим же словом. У творі на широкому тлі картин російського життя показана драматична доля кращих людей дворянської інтелігенції.Пушкін почав роботу над «Онєгіним» у травні 1823 в Кишиневі, під час свого заслання. Автор відмовився від романтизму як провідного творчого методу і почав писати реалістичний роман у віршах, хоча в перших розділах ще помітно вплив романтизму. Спочатку передбачалося, що роман у віршах складатиметься з 9 розділів, але згодом Пушкін переробив його структуру, залишивши тільки 8 глав. Він виключив з основного тексту твору главу «Подорож Онєгіна», включивши її фрагменти в якості додатку до основного тексту. Існував фрагмент цієї глави, де за деякими даними описувалося, як Онєгін бачить військові поселення поблизу Одеської пристані, а далі йшли зауваження і судження, в деяких місцях в надмірно різкому тоні. Побоюючись можливих переслідувань влади, Пушкін знищив цей фрагмент «Подорожі Онєгіна».Джерело: https://dovidka.biz.ua/yevgeniy-onyegin-istoriya-stvorennya

Пушкін працював над цим романом понад сім років, з 1823 по 1831 рік. Роман був, за словами поета, «плодом» «розуму, холодних спостережень і серця сумного заміток». Роботу над ним Пушкін називав подвигом – з усього свого творчого доробку тільки «Бориса Годунова» він характеризував цим же словом. У творі на широкому тлі картин російського життя показана драматична доля кращих людей дворянської інтелігенції.Пушкін почав роботу над «Онєгіним» у травні 1823 в Кишиневі, під час свого заслання. Автор відмовився від романтизму як провідного творчого методу і почав писати реалістичний роман у віршах, хоча в перших розділах ще помітно вплив романтизму. Спочатку передбачалося, що роман у віршах складатиметься з 9 розділів, але згодом Пушкін переробив його структуру, залишивши тільки 8 глав. Він виключив з основного тексту твору главу «Подорож Онєгіна», включивши її фрагменти в якості додатку до основного тексту. Існував фрагмент цієї глави, де за деякими даними описувалося, як Онєгін бачить військові поселення поблизу Одеської пристані, а далі йшли зауваження і судження, в деяких місцях в надмірно різкому тоні. Побоюючись можливих переслідувань влади, Пушкін знищив цей фрагмент «Подорожі Онєгіна».Джерело: https://dovidka.biz.ua/yevgeniy-onyegin-istoriya-stvorennya

Аналіз роману «Євгеній Онєгін» Пушкіна – тема, ідея, жанр, проблематика, головні герої, сюжет і композиція. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.Роман О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» — перший реалістичний роман не тільки в російській, але й у світовій літературі.Рік написання: 1823—1831Жанр – соціально-психологічний роман у віршах.Тема — зображення російського життя першої чверті XIX століттяНапрям – реалізмГоловні герої: Євгеній Онєгін – головний герой. Молодий дворянин, розчарований у житті.Володимир Ленський – друг Онєгіна і його проттилежність, Тетяна Ларіна – стримана, спокійна, вихована дівчина. Ольга Ларіна – молодша сестра Тетяни. Неймовірно життєрадісна, безтурботна, весела дівчина, образ якої, втім, не відрізняється глибиною.Композиція: будується «дзеркально»: лист Тетяни — відповідь Онєгіна — лист Онєгіна — відповідь Тетяни.Основний конфлікт роману: конфлікт двох життєвих філософій, конфлікт людини і суспільства, конфлікт людини й оточення.

Композиція: будується «дзеркально»: лист Тетяни — відповідь Онєгіна — лист Онєгіна — відповідь Тетяни.Основний конфлікт роману: конфлікт двох життєвих філософій, конфлікт людини і суспільства, конфлікт людини й оточення.Проблематика «Євгеній Онєгін»-людина на тлі епохи, часу, сенс її існування на землі.– проблема освіти й виховання; – літературної творчості;– вірності в подружньому житті; – людських взаємин;– кохання; – родинних стосунків.Джерело: https://dovidka.biz.ua/yevgeniy-onyegin-analiz

Головні герої:Молодий дворянин Євгеній Онєгін — це людина зі складним та суперечливим характером. Онєгін народився і виріс в Петербурзі. Він виріс без матері, батько мало уваги звертав на сина, доручивши його виховання «вбогим» гувернерам, що не відводили багато часу наукам. Натомість вони навчили його висловлюватися французькою, розуміти латинь, танцювати мазурку і декламувати епіграми. Добре і швидко він освоїв «науку пристрасті». Оскільки виховання виявилось згубним, Онєгін виріс егоїстом, який не звертав уваги на почуття, інтереси та страждання інших людей. Він навіть не помічає, що кривдить людей.Спосіб життя Онєгіна — лінощі, нудьга та пошуки задоволення. Однак ми розуміємо, що в його образі узагальнено спосіб життя багатьох молодих людей того часу. На відміну від більшості представників правлячого класу він не втратив чутливості, сумління та благородства. Він духовно вищий за багатьох представників свого кола. Євгеній Онєгін милий і розумний, має широке коло літературних уподобань: від Гомера до Адама Сміта, непогано розбирається в людях, модно вдягнений та зачісний.Виріс Онєгін досить егоїстичним, нездатним до праці, легко ранить почуття інших людей. Кожен день він відвідував театри, бали і бенкети. На наступний ранок ніжився в ліжку, а потім знову готувався до виходу в світ. Скоро від такої одноманітності у юнака розвинулася хандра. Щоб хоч якось урізноманітнити свій побут, він намагався читати книги і займатися літературною творчістю. Але це йому теж скоро набридло. Вирушаючи в село до вмираючого дядька, який заповів йому багату спадщину, він сподівався там відпочити від столичної суєти. Зміна обстановки йому припала до смаку, але і тут він незабаром почав нудьгувати. Такою була натура молодого дворянина.

Євгеній Онєгін – молодий дворянин, йому 24 роки. Його характер розкривається в протиставленні театрального життя в першій главі і реальних людських почуттів в кінці роману.Тетяна Ларіна – втілення національного ідеалу російської жінки, романтична особистість, вірна своєму чоловікові. Відмінні риси цієї героїні – чиста душа, мрійливість, прямота.Ольга Ларіна, молодша сестра Тетяни Ларіної. Як і Таня, Ольга виросла в сільській місцевості, під дбайливим крильцем батьків, красива зовні, але позбавлений глибокого змісту. Світло-сині очі юної кокетки полонять серце Ленського. Вітряна поведінка Ольги стає причиною дуелі між Онєгіним і Ленським. Вона недовго горює після трагічної смерті коханого і незабаром вдало виходить заміж за багатого офіцера.Володимир Ленський – навчався в престижному Ґеттінґенському університеті, юний романтик, закоханий в Ольгу Ларіну, її наречений. Друг Онєгіна і його антипод. Ленському було всього вісімнадцять років, коли він повернувся з Німеччини, де він захоплювався філософією Канта і романтичною поезією. Він був гарний і багатий, вважався завидним нареченим. Загинув на дуелі з Онєгіним.Няня Тетяни – ймовірний прототип – Аріна Родіонівна, няня Пушкіна. Це добра бабуся з чуйним серцем, довгий час служила в домі Ларіних. Вона часто розповідає своїй вихованці захоплюючі історії з життя, всіляко опікується і м’яко наставляє її.Зарецький – сусід і близький приятель Онєгіна і Ленського. Молодість його була вельми бурхливою і веселою. Незважаючи на положення холостяка, у Зарецького є байстрюки від кріпаків селянок. Це розумний, гострий на язик чоловік, але разом з тим жорстокий, холодний і байдужий. Під час дуелі виступає в ролі секунданта Володимира Ленського.

Дивитися зарубіжні екранізації російських творів також цікаво нам, як французам і німцям цікаво дивитися наші постановки їх класики. Подивіться онлайн «Онєгін» і насолодитеся великою історією, придуманої Пушкіним. Кілька вільний виклад роману у фільмі не збентежить російського глядача - того, хто знає багато уривки напам'ять, навряд чи налякає певне перекручення сюжету. У фільмі Марти Файнс герої не говорять віршами, тільки знамениті листи читати не прозою. Але велика історія кохання молодого ловеласа і скромною сільської дівчини заворожує своєю зворушливістю і трагізмом. Тетяну Ларіну зіграла дивно ніжна Лів Тайлер. У цьому фільмі вона дуже близько підійшла до цієї Тетяні, яку так любив поет. Історію кохання немає сенсу переказувати, вона змінена не сильно. Основні сюжетні лінії також збережені. Залишається тільки насолоджуватися акторською грою і видами Петербурга. Складний для європейського глядача, так зрозумілий нам і так далекий від тих, хто живе не в Росії.

"...Мы все учились понемногу Чему-нибудь и как-нибудь, Так воспитаньем, слава богу, У нас немудрено блеснуть..." "...Быть можно дельным человеком И думать о красе ногтей..." "...Кто жил и мыслил, тот не может В душе не презирать людей..." "...Как будто нам уж невозможно Писать поэмы о другом, Как только о себе самом..." (автор говорит о том, что "Евгений Онегин" это роман не о нем самом) "...Они сошлись. Волна и камень, Стихи и проза, лед и пламень Не столь различны меж собой..." (автор говорит о различиях между Онегиным и Ленским) "...Так люди (первый каюсь я) От делать нечего друзья..." "...Мы почитаем всех нулями, А единицами – себя..." "...Привычка свыше нам дана: Замена счастию она..." "...Чем меньше женщину мы любим, Тем легче нравимся мы ей И тем ее вернее губим Средь обольстительных сетей..." "...Любовью шутит сатана..." "...Кого ж любить? Кому же верить? [...] Любите самого себя [...] Предмет достойный: ничего Любезней, верно, нет его..."

"... істинний задум Пушкіна, всю неосяжність змісту« Євгенія Онєгіна », всю сміливість поета ... сповна оцінили лише спадкоємці і продовжувачі Пушкіна - письменники, які зробили роман головним жанром літератури, - Лермонтов, Герцен, Тургенєв. Успіхи російського роману сорокових - п'ятдесятих років пов'язані з тим, що він, як з вічно живого джерела, починає своє могутнє течія з пушкінського роману у віршах. <...> ... Пушкін створив перший російський роман про сучасність у віршах. надалі ж російський роман - це роман, написаний прозою. Чим швидше і пліднішим розвивався прозовий роман, тим виразніше втрачалося розуміння єдиного роману у віршах. у другій половині XIX століття в Росії на чергу встали нові соціальні і суспільні питання. Завдання політичної боротьби змусили переглядати багато літературні явища минулого. <. ..>

Твори такого жанру зустрічаються і в інших авторів, наприклад, роман у віршах Байрона «Чайльд-Гарольд». У романі Пушкіна багато місця відводиться авторським відступів, роздумів, почуттів. Це робить твір ліричним. У той же час в романі широко зображені події в країні і суспільстві, зображення багатопланове, показаний життєвий шлях Онєгіна. Такі риси притаманні прозового, епічного роману.Пушкін хотів показати в своєму романі молодої людини, типового для свого часу, на широкому тлі картини сучасної йому життя, розкрити витоки створюваних характерів, показати їх внутрішню логіку і взаємозв'язок з умовами, в які вони потрапляють. Все це призвело до створення справді типових характерів, які проявляють себе в типових обставинах, що відрізняє саме реалістичні твори.

Ліричні відступи - це композиційно-стилістичний прийом, що полягає у відхиленні автора від сюжетного оповідання і введенні прямої авторської мови. Вони створюють образ автора як живого співрозмовника, оповідача і розмикають світ оповідання зовні, вводячи додаткові, що не відносяться до сюжету теми. У «Євгенії Онєгіні» ліричні відступи складають значну частину - майже третина його обсягу. Ліричні відступи виконують в романі численні функції: позначають кордону романного часу і заміщають сюжетне оповідання, створюють повноту зображення, характерну для «енциклопедії» і дають авторський коментар до подій. Саме ліричні відступи вводять авторське «я», дозволяють вести своєрідний діалог з читачами. Створюючи дистанцію між автором і героєм, вони дозволяють Пушкіну встати в позицію об'єктивного дослідника по відношенню до зображуваних подій і героям, що необхідно в реалістичному творі.