Формування у школярів наукових понять
Поняття
Житейські (накопичуються за допомогою особистого досвіду та спілкуванням з людьми)
Наукові (засвоюються в процесі навчання)
У процесі навчання в учнів
Збільшується коло понять
Поняття мають більше розширення
Етапи формування наукових понять
І етап. Ознайомлення з фактами, накопичення досвіду, спостереження за окремими явищами. Усім чим керує та організовує вчитель.
ІІ етап. Вдосконалюється діяльність школярів, базується на зіставленні певних ознак.
ІІІ етап. Класифікація спільних ознак, їх порівняння.
ІV етап. Виділення та систематизація ознак.
Навчальні предмети, які засвоюють школярі, є системами наукових понять як узагальнених знань про істотні ознаки предметів і явищ.
Помилкове узагальнення
Цілеспрямована організація діяльності учнів вчителем. Позначається на розповсюджених помилках, яких припускаються школярі в процесі засвоєння понять
Причини помилкового узагальнення
1. Особистий досвід учня, його початкові узагальнення (випадкові ознаки набувають узагальненого значення з тієї причини, що вони зіграли значну роль в попередньому особистому досвіді молодшого учня)
2. Характер сприйняття школяра (яскраві ознаки сутнісного, що безпосередньо сприймається з малюнку або креслення)
3. Увага (фіксується на яскраво виражених, але випадкових, несуттєвих ознаках)
4. Враження (потужний, що в деяких випадках він
сильніше словесного впливу)
Попередження і подолання помилок узагальнення
1) потрібно правильно організувати процес сприйняття (має бути максимально різна наочність, демонстрація. Учні повинні порівнювати різні випадки, знаходити між ними спільне та відмінне понять та термінів).
2) керівне, спрямуюче слово вчителя (роз'яснення деяких понять, від учнів потрібно вимагати повну відповідь).
3) поєднання демонстрації і пояснення (показувати презентацію і пояснювати матеріал, так учні краще запам'ятовують матеріал)
4) застосування вивченого на практиці (оволодіння ЗУН та використання їх на практиці за даною темою та в житті)
5) використання емпіричного способу (узагальненняна основі порівнянь, але деякі моменти можуть бути помилковими)
6) використання теоретичного узагальнення (виявляються шляхом глибокого аналізу ознак)