Категории: Все - суспільство - психологія - мораль - роман

по Альона Пастеранк 1 года назад

214

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Перша в українській літературі соціально-психологічна проза, цей твір Панаса Мирного відзначається масштабним зображенням дійсності, охоплюючи простір і час, а також демонструє широку галерею персонажів.

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"перший в українській літературі соціально-психологічний роман.

Він вражає масштабністю зображення дійсності і в часі, і в просторі, змалюванням широкої галереї персонажів, які представляють різні класи та стани українського суспільства і феодальної доби, і перших; пореформених років. Новаторство твору виявилось не тільки в соціальному вмотивуванні поведінки героїв, а й у тонкому психологічному аналізі найпотаємніших порухів людської душі.

Глибоке проникнення письменників у духовний світ героїв — це теж одна з великих заслуг твору.

Відзначаючи заслуги Панаса Мирного та Івана Білика, І. Я. Франко вказував, що автори твору "здійснюють психологічні розкопки в душу персонажа різноманітними шляхами: це і соціально-психологічний портрет, і авторська характеристика персонажів, і соціальне вмотивування вчинків героїв. А це все результати великої майстерності і письменницького натхнення авторів роману".


Сюжет

Основні сюжетні лінії:

  1. рід і життя Чіпки,
  2. рід і життя Максима Ґудзя;
  3. Грицько та його дружина;
  4. пани Польські.

Усі вони розвиваються на широкому суспільно-історичному тлі.

Перша частина твору виконує роль експозиції: автори знайомлять читача з Чіпкою та його матір’ю Мотрею, а також із «польовою царівною» Галею. Тут описано й дитинство та юність героя.

Друга частина переносить читача в історію закріпачення села Піски панами Польськими, описано тут й історію роду Максима Ґудзя.

Третя частина твору, по суті, є зав’язкою. Вона починається промовистим розділом «Нема землі» - тут описано, як Чіпка втрачає землю. Із цього моменту починається стрімкий розвиток дії, що сягає кульмінації в епізодах на вигнання героя із земства, його духовному зламі.

Розв’язку твору наведено в останній частині – це винищення бандою Чіпки козацької родини Хоменків, арешт головного героя та ув’язнення на каторгу.

Частина четверта

Частина четверта


Частина третя

Частина третя


Частини для ознайомлення

Частина перша

Частина друга



Особливості роману

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й Івана Білика - визначне явище в українській літературі. За обсягом, широтою соціально-історичної панорами, глибиною бачення й розуміння авторами психологічної мотивації дій героїв, досконалістю мови це й досі не перевершене епічне полотно життя українського суспільства.

Видання

Роман був закінчений у 1875 році і надісланий до цензури. Проте побачити світ у росії цей твір не зміг, оскільки 18 (30) травня 1876-го був виданий указ імператора Олександра II, підписаний в м. Бад-Емс (Bad Ems, Німеччина), спрямований на обмеження використання й викладання української мови в російській імперії. Цей указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляру 1863 року. Безпосередній привід до видання горезвісного указу - меморандум, направлений царю помічником попечителя Київського учбового округу М. Юзефовичем, який звинувачував українських просвітителів у тому, що вони хочуть «вольной Украины в форме республики, с гетьманом во главе». Емський указ забороняв ввозити на територію російської імперії з-за кордону книги на «малоросском языке»; видавати оригінальні твори та робити переклади з іноземних мов (винятки зроблено для «исторических документов и памятников» та «произведений изящной словесности», з рядом застережень: наприклад, заборонялась українська орфографія кулешівка і вимагалась «общерусская орфография» - ярижка) і за умови попередньої цензури; виконувати публічно «различные сценические представления и чтения на ополяченных наречиях», друкувати ноти з українськими текстами.Остаточний варіант роману не зміг вийти друком в Україні.

Вперше окремою книжкою було видрукувано роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного у Женеві 1880 року за сприяння Михайла Драгоманова.


Подвійне авторство

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» належить перу двох авторів Панаса Мирного і його брата Івана Білика (Івана Яковича Рудченка). Спільна праця братів над романом почалася після завершення Панасом Мирним початкового варіанту.

Панасу Мирному належить первісний задум твору, його загальна ідейно-тематична концепція, написання основних розділів. Іван Білик багато зробив для поглиблення проблематики твору, соціальної характеристики представників панівних класів, удосконалення композиції, стилю. Крім того, Білик – автор ряду розділів, зокрема у другій і четвертій частинах.

Панас Мирний постійно підкреслював рівноправність Білика як автора роману. В листі до видавництва «Вік» він зазначав: «…То не одна моя праця, а ще й Біликова». Подібна думка висловлювалась і в інших листах: «Я одібрав недавно від брата листа, що він згоджується до друку «Волів». Треба тільки їх пустити не під одним моїм менням, а під обома, тобто «Мирний і Білик». Всі прижиттєві видання роману, а також і ті, що здійснювалися у роки радянської влади аж до кінця тридцятих років, виходили під двома прізвищами. Традиція ця була безпідставно порушена у 1937 р. при підготовці вибраних творів письменника.

Історія написання

Роман написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом. Роботу над твором завершено в 1875 р. Уперше був надрукований у 1880 р. в Женеві.

При перевиданні твору в Україні (1905) автори змушені були дати йому назву «Пропаща сила», але пізніше він видається під первісним заголовком.

Роман засвідчив новий етап розвитку української прози. Це був перший «роман з народного життя», у якому, за визначенням І. Франка, «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність в усіх її складнощах і суперечностях.

В основу роману лягла почута письменником від візника розповідь про полтавського розбійника Василя Гнидку.

Під враженнями від цієї розповіді письменник написав нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого». Це стало важливим етапом у творчій передісторії роману «Хіба ревуть воли…».

Безземелля, напівголодне існування, непомірні побори, утиски з боку місцевої влади — ось що дошкуляє селянинові, щодня отруює йому життя. Такі соціальні причини зумовили появу в середовищі одвічних хліборобів злодія і бандита.


Біографія

Пана́с Ми́рний — український прозаїк та драматург. Літературна праця стає справжньою втіхою і відрадою П. Рудченка. Уриваючи час від відпочинку, просиджуючи вечори за письмовим столом, він з натхненням віддається улюбленим заняттям.

Цікаві факти з життя

Панас Мирний. цікаві факти з життя, біографії, творчості розкажуть багато нового про українського письменника та драматурга.


Загальні відомості

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 р. у м.Миргород на Полтавщині в сім’ї чиновника.

Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою.

Чиновницька служба почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. 1864 року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі.

З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Саме в Полтаві він жив до самої смерті.

Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім’ям Панас Мирний, з’явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році.

Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», у зв’язку з так званим Емським указом твір не був опублікований і вперше з’являється в Женеві у 1880 році. Цей роман написаний на основі історії візника. Робота над соціально-психологічним романом тривала 4 роки. Було 6 редакцій роману.

Ще за молодих років він був зв’язаний із революційним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія».

Коли 1914 року було заборонено вшанування пам’яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення діями російської влади.

Після встановлення Радянської влади в Україні Мирний, незважаючи на свій похилий вік, у 1917 році іде працювати в Полтавський губфінвідділ.

Він увійшов в історію української літератури як прозаїк-новатор, який порушив суспільно важливі морально-етичні питання. Його не безпідставно ставлять у ряд із корифеями української прози. Літературу Панас Мирний вважав могутнім засобом боротьби із соціальним гнобленням.

Помер Панас Мирний 28 січня 1920 р. Похований у Полтаві.


Панас Рудченко. Історія життя.

Панас Мирний один з найбільш плідних українських письменників свого часу. Він закликав до боротьби за свободу і рівноправність жінок, виступав проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка та вів громадську діяльність під власним іменем, довго не розкриваючи свого літературного псевдоніма.


Додатково

Додаткова інформація розширить ваші знання з вивчення роману

Тести

Тестування. Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Презентація

Панас Мирний увійшов в історію української літератури як прозаїк-новатор, який порушив суспільно важливі морально-етичні питання. Його не безпідставно ставлять у ряд із корифеями української прози. А соціально-психологічний роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" став одним із найцікавіших творів, де було зображено понад 100 річну історію життя.

Статистика творчості

Наведена статичтична інформаці творчого доробку Панаса Мирного, а саме романи, повісті, оповідання, нариси, драми.

Проблематика

Проблематика “Хіба ревуть воли”:

  1. народна мораль;
  2. батьки і діти;
  3. добро і зло;
  4. земля і достаток;
  5. кріпацька неволя;
  6. пропаща сила;
  7. становище жінки в сім’ї;
  8. любов і сімейне щастя.


Образна система твору

Аналіз взаємин між героями; жіночі і чоловічі образи - їх значення в романі

Взаємини між героями твору

У центрі роману образ Чіпки – селянина-бунтаря, невтомного шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою»

Грицько Чупруненко мав приблизно такі ж стартові позиції, як і Чіпка, чи навіть гірші: сирота, батьки померли під час епідемії холери, змалку жив біля далекої родички-удови, а вже потім у діда Уласа.

Грицько – найближчий приятель дитячих літ Чіпки – обирає інший життєвий шлях.

Максим Ґудзь – яскравий тип трагічної особистості, «пропащої сили». Душа Максима рвалася до енергійного діла, на широкий простір. Казарма зламала його небуденну силу. Максим страждав від безглуздої служби-муштри. Горілка, до якої він звик, вимагала грошей, і він не соромиться грабувати людей, оббирати солдатів.

Образ Галі розкривається в інтимно-побутовому плані. Ця красуня, «польова царівна», що зачарувала Чіпку з першої зустрічі й потім Стала його дружиною, зросла в злодійській сім’ї. Та все те зло, що оточувало її з дитинства, не спотворило душу дівчини. 

Ідеєю шукання правди освітлений у романі й образ Христі. Сирота змалку, вона на все життя залишилася доброю й співчутливою людиною.

Христя, вийшовши заміж за Грицька, відчула радість праці на себе, спокій родинного затишку. 

Мотря — Чіпчина мати — справжня жінка-страдниця. Мотря – одна з найтрагічніших жіночих постатей в українській літературі. Ця жінка була готова віддати заради сина все.

Боба Оришка – жінка уже не молодих літ, яка до Чіпки відноситься, як до рідного сина. Саме вона вклала у Чіпку вагомий внесок. 

Опозиційними до розглянутих вище образів виступають пани Польські й представники чиновництва: генеральша, її син Василь Семенович, голова повіту Кряжов, попівський син Шавкун, судовий секретар Чижик, становий Дмитренко. 


Жіночі образи

Галя Гудзь

Христя

Мотря




Чоловічні образи

Нечипір (Чіпка) Варениченко

Іван Вареник

Грицько Чупруненко

Максим Гудзь

Лушня

Пацюк

Матня







Аналіз

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білик – твір складний як з точки зору сюжетної лінії і композиції, так і з точки зору проблематики.

Персонажі

Персонажі

Головні:

Другорядні: 


Композиція твору

Композиція роману

Роман «Хіба ревуть воли…» складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на дрібніші розділи.


Тематично-ідейне спрямування

Тема роману

Тема роману – зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні і під час реформи 1861 р.

Ідея твору

Головна ідея твору криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити.

Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на «слизьку дорогу», калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.