Відомі українські бренди

На перший MacBook Олександр Косован заробив на будівництві у Франції у 2004-му. Тоді він вчився на першому курсі в Київському політеху. Уже за чотири роки Косован заснував IT-компанію, яка створює програмне забезпечення для macOS та iOS.

Першим продуктом стала програма для очищування й оптимізації макбуків CleanMyMac, код якої Олександр написав сам. За місяць компанія заробила приблизно $4 тис. Серед інших розробок – магазин мобільних застосунків для Mac за підпискою Setapp, програма пошуку та видалення однакових фотографій на макбуку Gemini ІІ, програма для розпакування будь-яких типів архівів Unarchiver тощо.

У 2015 році стиліст Руслан Багінський створив у Львові власний бренд головних уборів. Він використовує повсть, твід, солому та інші матеріали ручної роботи. $200 на запуск першої колекції дала бабуся. А вже за рік Руслан переїхав до Києва, де відкрив шоурум.

Тоді ж в українських Harper’s Bazaar, Elle, L’Officiel Homme вийшли інтерв’ю дизайнера та фото його капелюшків. Прихильницями бренду стали Белла та Джіджі Хадід, Наталя Водянова, Тейлор Свіфт та інші топмоделі, співачки та лідерки думок. У 2018-му на обкладинці Vogue Italia в капелюсі Багінського з’явилася Мадонна.

У 2016 році дизайнер Дмитро Євенко заснував бренд пуховиків і курток. Назва пов’язана з прізвищем засновника, яке походить від слова «‎евенки» – так зветься колись один з найчисленніших народів Північного Сибіру.

Перша колекція складалася із трьох моделей. Її швидко розкупили великі міжнародні магазини, які продають елітні бренди – Barneys у Нью-Йорку, Le Bon Marché у Парижі, Selfridges і Browns у Лондоні, Lane Crawford у Китаї, Mytheresa в Мюнхені.
Хіт бренду – модель Michlin Jacket, об’ємна куртка в формі пісочного годинника з поясом. Кожен сезон компанія використовує нові технологічні тканини різних текстур і відтінків. Ці матеріали Ienki Ienki купує у світових виробників, а гусячий пух – в українських постачальників. У колекціях також є речі з перероблених матеріалів: рибацьких сіток та океанічного пластику.

У 2012 році Сергій Лук’янов, Дмитро Волошин і Кирило Бігай створили освітню онлайн-платформу для пошуку викладачів.

Спочатку хотіли зробити сервіс пошуку Skype-репетиторів для підготовки до вступних іспитів у коледжі й університети США. Залучили $180 тис. інвестицій і полетіли у Бостон працювати над проєктом.
Щоб закріпитися на ринку США, знадобилося ще $2 млн. Їх не було, тому команда повернулася в Україну та створила тут сервіс пошуку репетиторів англійської мови для занять вдома та через Skype. Потім був інкубатор Techstars у Берліні, де у 2015-му у проєкт інвестували $118 тис.

У 2014 році український програміст Дмитро Запорожець і нідерландський підприємець Сід Сібранд зареєстрували компанію, що розробляє платформу для спільної роботи з програмним кодом. GitLab створили як альтернативу дорожчому сервісу GitHub. Але із часом за кількістю послуг перевищили його в 10 разів.

У 2015-му Запорожець і Сібранд взяли участь у бізнес-інкубаторі Y Combinator. Наприкінці навчання вони залучили перші $1,5 млн від інвесторів. Інвестиції допомогли за рік збільшити команду з 10 до 93 людей.

У 2017 році дохід компанії становив вже близько $10,5 млн – у 63 рази більше, ніж в 2014-м, коли сягнув $165 тис. У 2018 році GitLab зайняла 44-е місце в списку швидкозростаючих компаній Америки Inc. 5 000.

У 2011 році компанія Олександра Конотопського почала виготовляти датчики сигналізацій. Їх купували в Україні, але на міжнародних виставках продуктом ніхто не цікавився. Тому в компанії вирішили створити охоронну систему із власним протоколом зв’язку, хмарним сервером, мобільним застосунком і централлю – обробляє інформацію і повідомляє власника про пожежу чи вторгнення.

У 2018 році загальна кількість проданих систем Ajax перевищила 1 млн. Вони працюють до семи років від батарей. За рік компанія презентувала нові можливості системи. Вона може перекривати воду в будинку, знеструмлювати зону загоряння під час пожежі тощо. Тому це вже не просто сигналізація, а пристрої для «розумного» дому.

Улітку 2013 року київський інженер Денис Охріменко створив вдома на кухні свій варіант конструктора Lego. Замість пластикових модулей він використав дерев’яні деталі. Іграшка ще й рухалась – за допомогою гумок, шестерень і гравітації, без батарейок та електрики.

Перші набори Охріменко продав на Андріївському узвозі іноземним туристам. А вже за рік знайшов інвестора – ним став директор видавництва «‎Егмонт Україна» Геннадій Шестак. Разом вони створили компанію. У 2015-му на краудфандинговій платформі Kickstarter зібрали на свій локомотив понад $400 тис. – у 20 разів більше необхідної суми. Після цього партнери створили виробництво, де майстри лазером випилюють деталі з фанери для конструкторів.

У 2012 році ІТ-спеціаліст Олександр Нескін створив перший пристрій з відеокамерою та лазерною вказівкою для свого пса Рокі. Сусіди скаржилися, що той постійно гавкає, коли залишається один. З допомогою ґаджета Олександр міг дистанційно гратися із собакою.

Того ж року в Києві Олександр разом із друзями Андрієм Кленом і Ярославом Ажнюком заснував компанію, яка почала створювати «розумні» пристрої для тварин. Зараз це камера з годівничкою і пристрій із ширококутною камерою, лазерною вказівкою, мікрофоном і динаміком. Керувати нею можна з допомогою смартфона.

У 2011 році подружжя Ксенія та Антон Шнайдери заснували в Києві бренд одягу. У 2016 році вони випустили демі-денім-джинси, що складаються з шортів і штанів, – і про бренд дізнався весь світ. За три роки в колекції з’явилася ще одна комбінована пара джинсів: одна штанина широка, друга – вузька.

Бренд пропагує повторне споживання. Щороку дизайнери Ksenia Schnaider створюють понад 3 тисячі речей з деніму та текстилю, які вже хтось носив. «‎Сировину» беруть у секонд-хендах. Періодично в магазинах бренду клієнтам пропонують принести старі джинси й отримати знижку на нові. Моделі коштують від $350 до $500.

Всюдихід Sherp називають амфібією. Він може їхати по багнюці, снігу, льоду, піску та навіть по воді. Його прототип створив російський інженер-винахідник Олексій Гарагашьян. Згодом український підприємець Володимир Школьник, який займався нерухомістю, викупив права на виробництво.

У 2012-му він разом з бізнесменом Сергієм Самохваловим заснував конструкторське бюро в Києві, щоб вдосконалити прототип до серійної моделі. Від прототипу в амфібії залишилося 20%.

У 2016-му ведучі британського автошоу Top Gear зробили тест-драйв українського всюдихода. Того ж року компанія відкрила виробництво шерпів у Києві. Їх купують служби з надзвичайних ситуацій і міжнародні організації для місій у важкодоступних місцях планети. Шерпи «знімалися» ув кліпі Follow God американського репера Каньє Веста. У відео репер разом з батьком катається на всюдиході сніжними рівнинами Вайомінгу.