"Мина Мазайло"
Тема: художнє відтворення проблеми українізації у 20-30-х роках XX ст.; сатиричне змалювання новітнього міщанства.
Стислий переказ
1 дія
Рина розповідає Улі, що «Мокій збожеволів од своєї укрмови», вірші пише українською, а батько, навпаки, хоче їхнє малоросійське прізвище змінити і підшукує собі вчительку, яка б навчила його правильної російської вимови. Рина з матір'ю кличуть у гості тьотю Мотю з Курська - на допомогу. А до Улі Рина звертається з проханням закохати в себе її брата Мокія, який вже «збожеволів від укрмови».
Мина скаржиться на своє прізвище, через яке, на його думку, усі життєві негаразди. У загсі йому сказали, що прізвище змінити можна, учительку «правільних проізношеній» він вже знайшов - Баронову-Козино. А Мокію, якщо той буде пручатися, виб'є «з голови дур український». Тим часом Мокій розповідає Улі, що мріє до свого прізвища додати загублену половинку - Квач.т
2 дія
Від Баронової-Козино Мокій дізнається, що батько міняє прізвище, і в гніві зрікається його, а Улі скаржиться на самотність у власній родині. Зворушена Уля дозволяє себе «українізувати».
Поки Баронова-Козино навчає Мину, Мокій голосно розучує з Улею народну пісню. Навчання закінчується сваркою батька з сином, яка припиняється через приїзд тьоті Моті. Гостя здивована, що на вокзалі написано: «Харків» - «іспортілі город». Трохи згодом приїздить дядько Тарас з Києва, який у свою чергу дивується, що ніхто на вулицях не розуміє української мови.
3 дія
У родині тривають суперечки: Мокій свариться з дядьком і обзиває його шовіністом, тьотя Мотя з дядьком Тарасом «ділять» Гоголя. Тьотя Мотя викликала Мокія на дискусію з приводу зміни прізвища, а той запросив ще й комсомольців. Дискусія розпочалася з питання, чи існують взагалі українці як нація, перетворилася на сварку, а скінчилася тим, що тьотя Мотя, дядько Тарас і Рина пропонують варіанти прізвищ. Дядько підбирає щось схоже на прізвища гетьманів, але Мина погоджується на варіант Рини - Мазєнін.
4 дія
Уля розповідає Рині, що Мокій зізнався їй у коханні. Рина наполягає, щоб Уля поставила Мокія перед вибором: або вона їде жити в Одесу до тітки, або він погоджується змінити прізвище. Про свій переїзд Уля Мокію сказала, а от образити юнака, у якого закохалася, не змогла й мовчки вийшла.
З'являється Мазайло з газетою, у якій є публікація про заміну його прізвища на Мазєнін. Тьотя, Мазайлиха, Рина радіють, дядько Тарас обзиває себе дурнем.
Через деякий час з'являються комсомольці і Уля. Вони принесли газету «Комсомолець України», у якій опублікований наказ про звільнення «з посади... за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М.М. Мазайла-Мазєніна».
Дійові особи
Мина Мазайло
Українець за походженням, міщанин, харківський службовець. Він вирішує змінити своє українське «плебейське» прізвище на щось більш милозвучне, російське.. Він вважає, що саме прізвище стає на заваді його щастю, не дає отримати підвищення на службі, що через прізвище оточуючі ставляться до нього без належної поваги .
Мокій
Син Мини Мазайла, його повна протилежність. Він захоплюється багатством та красою української мови, чим доводить батька до сказу.
Тітка Мотря
Це груба, неосвічена жінка, ворожо налаштована до всього українського. Проте на рідкість вперта у своїх поглядах та не соромиться їх висловлювати. Вона за походженням також українка, проте вважає себе «руською», а українську мову – «австріяцькою вигадкою»
Дядько Тарас
Як і тьотя Мотя, дядько Тарас – гротескна фігура. Дядько Тарас — мріє про відродження української держави, захоплений історією рідної країни. Він – прихильник старовини, козаччини, того, що все оджило своє, та не хоче брати у розрахунок сучасні умови життя.
Уля
Під впливом Мокія вона починає щиро цікавитися українською мовою, розуміти її красу та багатство. Уля, мабуть, символізує таке собі неупереджене ставлення до всього українського, для неї це не політичне питання, як для решти, а щире захоплення.
Лина та Рина
Вони зреклися всього національного, навіть імена свої переробили на кшталт російських. Це манірні міщаночки, які повністю поділяють зневагу Мини до всього вкраїнського. їхні щоденні заняття — плітки, підглядання та підслуховування, заздрість до тих, хто «добре влаштувався» у житті. Між ними немає нічого довірливого і теплого, крім грубості, лайки та образ.
Особливості п'єси
Драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ.
У творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації.
Немає позитивних персонажів (дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокія теж не можна назвати патріотом: українська мова цікавить його з наукової точки зору).
Фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.
Проблематика
Мови
Батьків і дітей
Уміння відстояти власну думку
Комплексу меншовартості
Автор:Микола Куліш
Написано 1928 року
Сюжетні лінії
Мина
Мокій
Уля
Мокій
Тьотя Мотя
Дядько Тарас та ін.
Жанр
Сатирична комедія
Ідея
Викриття суспільних антиукраїнських явищ, національної упередженості й зверхності (великодержавного шовінізму).