Право — це система загальнообов'язкових, формально визначених, встановлених або санкціонованих і гарантованих державою норм права, які встановлюють права та обов'язки учасників правовідносин, виступають регулятором суспільних відносин та забезпечуються примусовою силою держави.
Ознаки права
1) право встановлюється або санкціонується державою, тобто держава, з метою регулювання найважливіших сфер суспільних відносин, виявляє правові потреби суспільства і оформляє їх у нормативноправових актах.
2) нормативність права, тобто право складається з правових норм як загальнообов'язкових правил поведінки, які встановлюють межі поведінки суб'єктів права.
3) загальнообов'язковість права, тобто вимоги норм права є обов'язкові для усіх суб'єктів правовідносин, до яких вони звернені, і повинні виконуватися ними без винятків та незалежно від їхнього ставлення до самих норм.
4) формальна визначеність права, тобто вимоги норм права чітко визначені і офіційно закріплюються державою у визначених формах (у формі правових звичаїв, прецедентів, договорів, нормативноправових актів).
5) системність права, тобто право становить цілісну систему взаємопов'язаних, взаємопогоджених і взаємодіючих правових норм, яка діє на основі єдиних принципів, виконує єдині функції та має чітку внутрішню структуру, що включає інститути, підгалузі та галузі права;
6) державна забезпеченість, тобто держава за допомогою компетентних державних органів не тільки встановлює правові норми, але й забезпечує їх належний захист.
7) регулятивний характер права, тобто право виступає регулятором суспільних відносин, впливає на поведінку і свідомовольову діяльність суб'єктів права;
8) вираз у праві міри свободи, рівності та справедливості, тобто право з достатньою повнотою втілює основні права і свободи людини, надає їй легальну можливість реалізувати свої інтереси не порушуючи (обмежуючи) прав і свобод інших людей.
Принципи права
Соціальноправові принципи права відображують систему цінностей, властивих суспільству, забезпечують їх вплив на суспільні відносини шляхом правового регулювання та інших видів правового впливу.
Спеціальноправові принципи права відображають основні засади формування та існування власне права, як специфічного соціального явища
Загальноправові принципи права характерні для права у цілому, визначають його характер і ознаки, розвиток та формування національної правової системи.
1) принцип гуманізму
2) принцип демократизму
3) принцип соціальної справедливості
4) принцип свободи
5) принцип рівності
6) принцип взаємної відповідальності держави і особи
Галузеві принципи права притаманні конкретній галузі права, які, нарівні з методом і предметом правового регулювання, сприяють індивідуалізації цієї галузі.
Міжгалузеві принципи права притаманні кільком спорідненим галузям права.
Сутність права
1) право існує у певних формах, що фіксують певні юридичні конструкції;
2) право може існувати і поза інституційними формами свого виявлення (як ідеї, оцінки, зв'язки або діяльність суб'єктів);
3) з формальної точки зору право виступає як регулятор, що обслуговує той чи інший соціальний інтерес.
Деякі вчені виділяють два підходи до розуміння сутності права:
1) класовий, тобто право визнається як система встановлених і гарантованих державою правових норм, що відображають державну волю економічно пануючого класу. Воля пануючого в економіці та політиці класу нав'язується як закон всьому суспільству;
2) загальносоціальний, тобто право розглядається як загальновизнаний компроміс між різними класами, групами та соціальними прошарками для забезпечення потреб та інтересів як громадянського суспільства в цілому, так і окремих його суб'єктів.
Зміст права
1) соціальнополітичний, в якому відображається економічна, політична, класова сутність та спрямованість права;
2) спеціальноюридичний, що характеризує право як специфічне інституційне утворення (соціальний інститут, необхідний атрибут функціонування суспільства).
Структура права
1) за субординацією у правовому регулюванні
Матеріальне право — це сукупність правових норм, за допомогою яких держава безпосередньо регулює суспільні відносини.
Процесуальне право — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають у процесі розслідування злочинів, розгляду та вирішення у судових засіданнях адміністративних, кримінальних, цивільних та господарських справ.
2) за функціональним призначенням
Регулятивне право — це сукупність правових норм, які регулюють поведінку суб'єктів права шляхом закріплення між ними суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.
Охоронне право — це сукупність правових норм, які охороняють суспільні відносини від різного роду посягань та поновлюють порядок їх функціонування шляхом застосування засобів державновладного впливу.
3) за предметом та методом правового регулювання
Публічне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні правовідносини, що забезпечують державні, міждержавні й загальні суспільні інтереси громадян.
Приватне право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що забезпечують приватні інтереси індивідуальних власників та їх об'єднань в їх майновій діяльності та особистих відносинах.
Функції права
До загальносоціальних функцій права включають:
1) гуманістичну — право охороняє та захищає права людства, народу, людини;
2) організаційноуправлінську — право забезпечує можливості окремих суб'єктів щодо вирішення певних економічних і соціальних проблем;
3) виховну — право сприяє становленню людини, як правослухняного члена громадянського суспільства, виховує у неї зразки правомірної поведінки;
4) інформаційну (комунікаційну) — право інформує людей про волю законодавця;
5) оціночноорієнтаційну — поведінка людей оцінюється з точки зору законів держави, вказує на безконфліктні, соціальнодопустимі шляхи й засоби задоволення потреб людини в межах правомірної поведінки;
6) гносеологічну (пізнавальну) — право само виступає як джерело знань.
До спеціальноюридичних функцій права належать:
1) регулятивна — це функція, яка спрямована на врегулювання суспільних відносин шляхом закріплення бажаної поведінки суб'єктів в тих чи інших галузях права;
2) охоронна — це функція, яка спрямована на захист відповідної системи суспільних відносин шляхом усунення соціально шкідливих і небезпечних діянь людей та їх об'єднань, відновлення порушених прав суб'єктів.