Етноси Поділля до початку ХХ століття

Українці

Етноніми «руські», «русини», «руснаки», «рутени» та інші як свідчення спільного походження східнослов’янських народів (походять від назви давньої східнослов’янської спільноти) також упродовж тривалого часу існували поряд з новою самоназвою – «українці». В книгах до початку ХХ сторіччя вживався термін «малороси», але в історико-етнографічному контекстi це викликає неузгодження, що пов’язано з вживанням «Малоросії» (Чернігівської та Полтавської губерній). Це особливо стосується районів галицького Поділля та інших західноукраїнських земель.

Росіяни

3 другої половини XVIII ст. окремі села Подільської губернії були засновані російськими старообрядцями-старовірами (филипівці, пилипони), які переселялися з російських губерній, втікаючи від релігійних переслідувань вони заснували села. Більшістъ переселенців були вихідцями з центральних районів Росії. У регіоні розселення російських громад було досить компактним : Балтський, Вінницький, Літинський, Ушицький, Ямпільський, Летичівський, Літинський, Брацлавський повіти. Смуга поселень розташована у вигляді «дуги» вздовж кордону з Молдовою від Віньківецького району Хмельницької області до міста Балти Одеської о6ласті.

Поляки

Поляки з’являються на території Правобережної України в 30-х роках ХV століття. У результаті польсько-литовських війн 1431–1433 рр. Подільський край поділився на дві частини: земельні угіддя, які відійшли до Польщі, були об’єднані в Подільське воєводство з центром у Кам’янці Подільському, а Східне Поділля (так звана Брацлавщина) залишилося за великим князівством Литовським. На території Поділля існувала ціла низка оборонних пунктів Речі Посполитої – Кам’янець, Теребовля, Кременець, Вишнівець, Брацлав, Бар, Могилів, Шаргород, Вінниця, Ямпіль, Буша, Красне, Погребище, а також королівські замки та фортеці, замки-резиденції магнатів, оборонні комплекси.

Євреї

Євреї на Поділлі за чисельністю займали трете місце після українців та поляків. Розуміння побуту, діяльності і культури євреїв на Поділлі дозволяє зрозуміти їх вплив на культурні ландшафти регіону.У другій половині XVI сторіччя, у період містоутворення у Галичині, у містах одразу з'являються нові єврейські громади. Євреї емігрують із королівських міст до нових поселень, отримуючи від їх власників торгові та промислові привілеї .
Поселялись вони переважно у містах, займаючись торгівлею та посередницькою діяльністю. Перша документальна згадка про євреїв на Поділлі відноситься до ХІІІ сторіччя. B XVI першій половині XVII сторіччя у Подільському та Брацлавському воєводствах сформувалось понад 60 єврейських громад. У Подільському воєводстві було понад 30 єврейських громад. Їх чисельність становила до 10 тисяч осіб.

Вірмени

Перші вірменські поселення у правобережній Україні виникли в період Київського та Галицько-Волинського князівств після завоювання Вірменської метрополії арабами і турками-сельджуками. Найдавніші вірменські колонії з’явилися в ХІ сторіччі. У період ХІІІ-XVIII століть на Поділлі було понад 20 вірменських колоній, а загальна кількість поселень, в яких жили вірмени, сягнула 70 [31]. Відомими були колонії у Кам’янці-Подільському і Могилеві-Подільському. Одна з найдавніших вірменських колоній була заснована в місті Барі у другій половині XVI ст. Через століття з’явилося вірменське війтівство, а у 1710 р. парафія у Бережанах. З другої половини XVII ст. відомі також колонії вірмен у Бучачі, Жванці (1670), Підгайцях (в останньому були війтівство і парафія); з другої половини XVIII ст. у Тульчині і Чорткові. Не з’ясовано час виникнення вірменських поселень у Вінниці, Теребовлі, Смотричі та Ямполі.

Молдовани

У південно-східному Поділлі з XVI сторіччя проживали молдовани. Вони, рятуючись від місцевих феодалів і турецько-татарських завойовників, сім'ями втікали з Бессарабії до України.Про етнічний склад цих поселень наприкінці XVIII ст. дають уявлення статистичні дані про населення величезного маєтку князів Любомирських «Побережжя»: зі 100 тис. осіб молдаван було приблизно 13 тисяч. Особливо багато молдаван поселилося в містечку Могилеві після турецько-татарських набігів. У Подільській губернії молдовські поселення були невеликі, змішані з українськими. Лише в південних повітах, які прилягали до Новоросії, молдовани на 1796 р. складали значний прошарок: в Ольгопільському 9,4%, Балтському та Ямпільському – по 6%. Наприкінці ХІХ сторіччі чисельність їх зросла. Лише в Балтському повіті, за переписом 1897 р., було 17,6 тис. молдаван.

Німці

Перше німецьке поселення Михалин у Правобережній Україні з’явилось у 1791 році поблизу с. Махнівка Бердичівського повіту на землях графа Потоцького. Німецькі колонії в Східній Галичині з’явилися наприкінці XVIII сторіччя. 3 1791 по 1840 р. на Поділлі та Волині було створено 14 німецьких колоній, де мешкало 840 переселенців. Подільська губернія не потрапила в сферу дії царських постанов, якими стимулювалася іноземна колонізація, оскільки більшість земель тут була зайнята місцевим населенням. У другій половині ХІХ ст. на Поділлі створені підприємства, засновані німцями. Загалом, питома вага німецького населення у Подільській губернії була вищою, ніж у Східній Галичині. За переписом 1926 р., найбільше німців було зафіксовано у Вінницькому (704 особи) і Кам'янецькому (373 особи) округах. Німці були розселені разом з українцями в етнічно-змішаних поселеннях.