Найважливіші події Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького

Найважливіші події Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького

І етап війни – 1648 рік, рік найбільших успіхів і найбільшого розмаху повстання

Битва під Жовтими Водами (5-6 травня 1648 р.)

Битва під Жовтими Водами (5-6 травня 1648 р.)

Результат битви під Жовтими Водами

r

Польський авангард був ущент розбитий; тяжко поранений Стефан Потоцький був узятий у полон, де й помер від ран; були захоплені й інші польські магнати. Козаки й татари дістали велику військову здобич.

Битва під Корсунем (16 травня  1648 р.)

Битва під Корсунем (16 травня 1648 р.)

Результат битви під Корсунем

r

Перемога козаків була остаточною, до рук повстанців потрапили тисячі польських солдатів, шляхтичів та магнатів, серед них і Микола Потоцький та польний гетьман М. Калиновський. Козаки, зібравши раду, вирішили віддати здобич татарам.Військо Б. Хмельницького переможно вступило в Білу Церкву.

Битва під Пилявцями (11-13 вересня 1648 р.)

Битва під Пилявцями (11-13 вересня 1648 р.)

Результат битви під Пилявцями

r

Закінчилася перемогою козаків і нищівною поразкою 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського (“перини”, “латини” і “дитини” за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину.

В жовтні-листопаді 1648 р. українське військо взяло в облогу Львів, а потім і польську фортецю Замостя.

В жовтні-листопаді 1648 р. українське військо взяло в облогу Львів, а потім і польську фортецю Замостя.

Результат облоги Львова і Замостя

r

Дізнавшись про вибори нового польського короля Яна Казимира, Богдан Хмельницький дав згоду на перемир’я і повернув козацьку армію назад в Україну

ІІІ етап війни – 1654-1655 роки, війна України проти Польщі в союзі з Росією

Переяславська рада (8 січня 1654 р.)

Переяславська рада (8 січня 1654 р.)

Значення Переяславської ради

r

Констатував відділення України від Речі ПосполитоїОзначав міжнародно-правове визнання української державиЗасвідчив внутрішньополітичний суверенітет української держави, зберігав її основні політичні інститутиЗмінював геополітичну ситуацію у Східній Європі, зміцнював позиції України у боротьби з Польщею, посилював вплив Москви у цьому регіоні

Битва під Охматовим (19-22 січня 1655р.)

Битва під Охматовим (19-22 січня 1655р.)

Результат битви під Охматовим .

r

Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч вояків, зокрема у московській армії загинуло 9 тисяч. Виснажені супротивники до весни припинили бойові дії.

Віленське  перемир’я  24 жовтня 1656 р.

Віленське перемир’я 24 жовтня 1656 р.

Значення Віленського перемир'я

r

Викликав обурення Богдана Хмельницького та козацької старшини. Порушував Переяславську угоду. Москва ставала союзницею Речі Посполитою. Крім того московсько-польський союз був спрямований проти нового союзника України — Короля шведського Карла Густава.

ІІ етап війни – 1649-1653 роки, коли точилася боротьба між ворогуючими сторонами з перемінним успіхом

Зборівська битва (серпень 1649 р.)

Зборівська битва (серпень 1649 р.)

Результат битви під Зборовом

r

Козаки практично здолали поляків, але союзники козаків – татари – вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з полякам. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір.

Зборівський трактат (08.08.1649)

Зборівський трактат (08.08.1649)

Значення Зборівського трактату

r

Визнання автономії козацької України під владою гетьмана на території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств (Військо Запорозьке в межах Речі Посполитої). Встановлювався реєстр у 40 тис. козаків, інші мали повернутися до своїх панів. Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта отримала право повернутися до маєтків, а селяни мусили виконувати довоєнні повинності. Православна церква урівнювалася в правах з католицькою.

Битва під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651)

Битва під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651)

Результат битви під Берестечком

r

Козаків знову зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення.

Білоцерківський мирний договір (18.09.1651)

Білоцерківський мирний договір (18.09.1651)

Значення Білоцерківського мирного догнвору

r

Територія автономії козацької України під владою гетьмана обмежувалась лише Київським воєводством. Реєстр зменшувався до 20 тис. козаків, інші мали повернутися до своїх панів. Гетьман підпорядковувався польському королю і позбавлявся права зовнішніх зносин. Шляхта і чиновники отримала право повернутися до своїх маєтків.

Битва під Батогом (травні 1652 р.)

Битва під Батогом (травні 1652 р.)

Результат битви під Батогом

r

Перемога призвела до відновлення території козацької держави, зміцнення її військового і політичного становища.

Облога Жванця (осінь 1653 р.)

Облога Жванця (осінь 1653 р.)

Результат облоги Жванця

r

Кримський хан знову зрадив козаків і пішов на переговори з польським королем, уклавши в грудні 1653 р. Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах. Татари виявилися не надійними

ІV етап війни – 1656-1657 роки, після виходу Росії з війни (1656) Б. Хмельницький укладає союз зі Швецією та Трансільванією і продовжує війну з Польщею

Похід А. Ждановича в грудні 1656 – липні 1657 рр.

Похід А. Ждановича в грудні 1656 – липні 1657 рр.

Результат походу

r

Було здобуто Перемишль, Брест, Краків, Люблін, Варшаву. Але антипольська коаліція викликала незадоволення Московії. Крім того, на допомогу полякам прийшли татари, а Данія розпочала війну проти Швеції. Війська Антона Ждановича повернулися в Україну ні з чим.

Смерть Б.Хмельницького 6 серпня 1657 року

Смерть Б.Хмельницького 6 серпня 1657 року

Значення смерті Б.Хмельницького

r

У ході визвольних війн не вдалося звільнити всю Україну від польського панування, проте була створена автономна національна українська держава, відновлено традицію державо творення українського народу;• українському народу вдалося зберегти свою етнічну самобутність, свою мову, культуру, звичаї, врятуватися від геноциду;• у процесі боротьби з іноземними поневолювачами було сформульовано національну ідею українського народу — ідею не залежності, свободи і побудови власної держави;• сформувалася українська політична еліта;• тяжкими були демографічні наслідки Визвольної війни: втрати населення від епідемій, голоду, міграцій становили 2,5—3 млн. осіб (з 5 млн. етнічних українців Речі Посполитої);• одним з наслідків війни була політична диференціація і поляризація української старшини (пропольські, промосковські, протурецькі угруповання);• наслідком війни було спустошення і знелюднення Правобережжя і колонізація Слобожанщини;